Європейська комісія: місце у системі органів Європейського Союзу, повноваження

Страницы работы

Фрагмент текста работы

європейський ордер на збирання доказів, отримання предметів, документів та даних для використання під час провадження у кримінальних справах;  Зелений документ, виданий Комісією, з наближення, взаємного визнання та виконання кримінальних покарань в рамках Європейського союзу; рамкове рішення щодо певних процесуальних прав під час кримінального судочинства на всій території Європейського Союзу; Зелений документ про взаємне визнання, не пов'язаних з позбавленням свободи заходів, прийнятий Комісією у серпні 2004 року).

У кримінальному судочинстві найбільший ефект принцип взаємного визнання судових рішень проявився при імплементації та застосуванні Рамкового рішення Європейської ради від 13.06.2002 р. про європейський ордер на арешт і процедуру передачі осіб між державами-членами.

Правові форми реалізації кримінальної політики ЄС

У відповідності зі статтею 34 (2) ДЄС, Раді  належить  вживати  заходів  та  сприяти  співпраці, спрямованій  на  досягнення  цілей  Союзу,  використовуючи належні форми та процедури, сформульовані в цьому Розділі. З цією метою, з ініціативи  будь-якої  держави-члена  чи  Комісії,  Рада  може одностайно:

(a) ухвалювати спільні позиції,  що визначають підходи  Союзу до окремих питань;

(b) ухвалювати  рамкові  рішення,  щоб  зближати  закони  та підзаконні акти держав-членів. Рамкові рішення є обов'язковими для держав-членів  стосовно  результатів,  що їх треба досягти,  однак залишають національній владі цілковиту свободу вибирати  форми  та засоби досягнення цих результатів. Вони не мають прямої дії;

(c) ухвалювати рішення на будь-які інші цілі,  згідні з метою цього  Розділу,  за  винятком  будь-якого  зближення  законів  та підзаконних актів держав-членів.  Ці рішення є обов'язковими та не мають  прямої  дії.  Раді  належить  кваліфікованою  більшістю ухвалювати заходи, потрібні, щоб реалізовувати ці рішення на рівні Союзу;

(d) запроваджувати конвенції,  які вона  рекомендує  ухвалити державам-членам  згідно  з  відповідними  їхніми  конституційними вимогами. Державам-членам належить починати процедури таким чином, щоб дотриматися строку, що його визначає Рада.

Центральне місце серед вказаних правових форм відводиться рамковим рішенням – новому інструментарію, запровадженому Амстердамським договором, спрямованому на зближення законодавства держав-членів. Аналогічно директивам у межах першої опори, рамкові рішення є обов’язковими для держав-членів, з огляду на результати, які необхідно отримати, але рамкові рішення не мають прямої дії, пріоритету

Похожие материалы

Информация о работе