Етапи судового доказування. Виявлення та збір доказів. Дослідження доказів

може зробити вторинний допит, а також провести очну ставку між свідками для з'ясування протиріч у їхніх показаннях. Письмові докази, письмові пояснення осіб, що беруть участь у справі, а також письмові матеріали, отримані за допомогою судового доручення або в результаті забезпечення доказів, оголошуються в судовому засіданні і пред'являються для ознайомлення особами, що беруть участь у справі, судовим представникам, а в необхідних випадках експертам і свідкам. Речові докази оглядаються судом і пред'являються для ознайомлення особами, що бере участь у справі, представникам, а в необхідних випадках експертам і свідкам. Огляд на місці застосовується для дослідження доказів. До протоколу можуть бути прикладені складеному або перевірочні при огляді плани, креслення, схеми. В огляді можуть брати участь особи, що беруть участь у справі, а в необхідних випадках свідки й експерти.

Процесуальний закон розглядає як джерела відомостей про факти наступні засоби доказування: пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Цей перелік вичерпних, інших засобів доказування наш закон не знає.

Пояснення сторін і третіх осіб. Джерелом відомостей про факти й обставини, що мають значення для справи, можуть бути пояснення сторін, третіх осіб, а також інших зацікавлених осіб по справах особливого провадження і справам, що виникають з адміністративних правопорушень (скаржників, заявників і ін.). Будучи матеріально зацікавленими суб'єктами, ці особи можуть висловлювати різні розуміння власне кажучи справи. Позивач, виступаючи в процесі, може, наприклад, заявити про відмову від позову або про намір укласти мирову угоду. Відповідач може повідомити судові, що він визнає позов. Зацікавлена особа в справі особливого провадження може заявити про порушення суперечки про право і т.д. Виступаючи в суперечках, сторони й інші особи можуть висловлювати судження про те, яка норма права повинна бути застосована в справі, відкидати і погоджуватися з висновками і розуміннями інших осіб. Зазначені особи, нарешті, можуть повідомляти судові відомості про різні обставини і факти, що мають значення для справи. Позивач, наприклад, може вказати на конкретні обставини (хто, де, коли), при яких йому було нанесене каліцтво, відповідач може визнати один з фактів, на які посилається позивач, і, у свою чергу, послатися на інші обставини і т.д. Однак доказове значення для суду мають не всі пояснення сторін і інших осіб, а лише та їхня частина, що містить у собі зведення про обставини і факти, що мають значення для справи. Саме ця частина пояснень дозволяє зіставити зведення, отримані від сторін і інших осіб, зі зведеннями, отриманими за допомогою інших засобів доведення, і в результаті комплексної оцінки зробити висновок про існування або неіснування шуканих фактів.

Показання свідків. Свідком може бути будь-як особа, якій відомі які-небудь обставини, що відносяться до справи (ч. 1 ст. 50 ЦПК України). Свідок є суб'єктом цивільного процесуального правовідносини