Джерела трудового права України. Поняття джерел трудового права України, їх класифікація

1 Поняття джерел трудового права України, їх класифікація

Джерела ТП можна класифікувати за різними підставами.

За характером прийняття джерела ТП поділяються на такі, що:

1. приймаються державними органами (закони, укази, постанови);
2. приймаються за згодою між працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори тощо);
3. приймаються органами міжнародно-правового регулювання праці (пакти про права людини, конвенції і рекомендації МОП).

За юридичною силою джерела ТП поділяються на такі, що мають у своїй основі:

• Конституцію України;
• КЗпП України;
• акти міжнародного регулювання праці (ратифіковані - затверджені - Україною);
• закони;
• підзаконні нормативно-правові акти;
• акти соціального партнерства;
• акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
• локальні ( місцеві ) нормативно-правові акти.

У літературі визнають традиційні й нетрадиційні джерела ТП.

До традиційних належать, наприклад, КЗпП, Закон України «Про оплату праці » та ін. Приналежність таких актів до джерел ТП ми бачимо вже з їх назви.

Разом з тим до джерел ТП належать такі нормативно-правові акти, які відносяться до джерел іншої галузі права. Наприклад, у Законах України «Про власність», «Про приватизацію державного майна», які за галузевою приналежністю є актами цивільного права, містяться норми, що належать до трудового права.

       Джерела ТП - це спосіб вираження норм права, що приймаються компетентними на те органами держави і призначені регулювати трудові відносини у процесі застосування праці й суспільного захисту людей праці.

2 Конституція України як основне джерело трудового права (ст. 42, 43, 44, 45, 46, 55, 56, 60)

Основним законом кожної держави є Конституція. Досі вважалося, що першою Конституцією у світі була Конституція Сполучених Штатів Америки (1787 рік). Фактично першою у світі Конституцією була Конституція України, прийнята 5 квітня 1710 року. Її прийняття відбулося в місті Бендери ( зараз Молдова ) на козацькій Раді. Саме так гетьман України Пилип Орлик відзначив свій вступ на гетьманство. Ця Конституція була першою демократичною Конституцією не лише в Європі, а й у світі, бо прийнята була за 77 років до прийняття Конституції Сполучених Штатів.

Основним принципом Конституції Пилипа Орлика була незалежність України, як від Росії, так і від Польщі.

Особливо цінним у Конституції України 1710 року є те, що в ній ішлося про забезпечення прав людини, економічні та інші важливі для держави питання.

На жаль, ця Конституція не знайшла свого практичного застосування, бо колоніальний гніт Російської імперії на чолі з Петром I фактично призвів до знищення гетьманату як інституції та української державності.

За роки Радянської влади в Україні дослівно відтворювалися Конституції, що приймались у Радянському Союзі. Так було з Конституцією 1936 року (яку називали Сталінською) і з Конституцією 1977 року (прозваною Брежнєвською). Нова Конституція України прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року і є основним джерелом ТП України, що закріплює найважливіші трудові права людини і громадянина та гарантії їх реалізації.

Найважливішим розділом нової Конституції України, що визначає її демократичні засади, є розділ II «Права і свободи людини і громадянина».

У Конституції України 1996 року не тільки збережені встановлені