Остаточна обробка золотникових гільз. Особливості процесу доводки отвору гільзи, страница 2

Застосовують також синтетичні алмазні матеріали. Алмазні пасти також характеризуються розміром зерна основної фракції та концентрацією, що визначає ваговий зміст алмазу в пасті. Алмазні пасти випускаються нормальної, підвищеної та високої концентрації.

Застосування доводочних паст з ельбору, основний складник якого є кубічний нітрит бору, замість абразивних при тій самій зернистості приводить до збільшення продуктивності у 1,5—2 рази, зниженню шорсткості до мкм при вихідній мкм. У порівнянні ж з штучними алмазними пастами при однакових характеристиках пасти з ельбору приводять до зниження шорсткості до мкм при вихідній мкм. Для остаточної доводки отворів гільзи застосовують пасти БП-7В, БП-5В, БП-3В.

На точність отвору гільзи великий вплив робить геометрія притира та її постійність в процесі доводки.

Притир являє собою стальну оправку з конісністю 1:50, на яку насаджується оболонка. Причому прилягання конусних поверхонь не менш 75 %. Робоча поверхня оболонки притира може мати різний рельєф, що впливає на продуктивність доводки.

Оболонки притирів з різним рельєфом наведені на рис. 39. Найкращі результати по продуктивності  та  точності  дають  притири  з  перехресними  (хрестоподібними)  канавками  (рис. 39, г). Тому вони отримали широке використання. Основні конструктивні дані та технологічні вимоги на такі притири наведені у таблиці 7.

На стандартний конусний держак (конусність 1:50) насаджена розтискна оболонка з хрестоподібними канавками та спіральним пазом. Канавки шириною 1 мм, глибиною 0,8 мм та довжиною 6—10 мм в залежності від довжини та діаметру притира виконаного під кутом до його вісі. Вони розташовані у шаховому порядку по усій поверхні оболонки та надійно утримують доводочні матеріали на притирі. В ході притирки доводочні матеріали поступово надходять до робочої поверхні, завдяки чому вони використовуються більш раціонально, що інтенсифікує процес доводки.

Спіральний паз оболонки виконаний одним кроком спіралі, який дорівнює 150 мм для притирів діаметром 5—50 мм. Ширина пазу 1—2,6 мм в залежності від розмірів притира. Він забезпечує високу циліндричність притира після кожного розтискування оболонки та високу точність доводки отворів. Притири з спіральним розтином мають більшу степінь розширення та стиснення, що дозволяє одним й тим самим притиром доводити отвори більшого діапазону розмірів (при меншій витраті паст) з шорсткістю мкм.

Таблиця 7

Основні розміри притирів для доводки отворів, мм

Матеріалом для оболонки притира звичайно служить сірий чавун СЧ 12-28. продуктивність при роботі такими притирами у 1,5—2 рази вища, ніж при роботі з притирами з спіральними канавками.

Для попередньої та остаточної доводки гільз з розмірами отворів 8—20 мм широке застосування отримав верстат ОФ-26А.

Модифікування серійного верстату дозволило забезпечити автоматичний розтиск притира з метою компенсування його зносу. Це здійснюється за допомогою спеціального пристрою, що спрацьовує при виході притира з отвору, що обробляється, у крайнім положенні шпиндельної головки. Точність та продуктивність процесу в значній степені залежить від правильної подачі пасти. Так, на остаточних доводочних операціях подачу пасти слід припинити до закінчення циклу доводки з тим, щоб період виходжування здійснювався без подачі пасти. Це дозволить підвищити частоту обробки, так як доводка ведеться вже здрібненою пастою, що припрацювалася. Створення автоматичних устроїв для подачі пасти, окрім поліпшення умов процесу доводки, дозволяє також зменшити її витрату.

Якість доведених поверхонь залежить не тільки від правильного вибору устаткування, інструменту, режимів обробки, але і від інших факторів. Для забезпечення високої якості поверхні, що обробляється, скорочення часу доводки та зниження витрати пасти деталі завжди треба ретельно очищати перед началом обробки та між окремими операціями доводки. При роботі з доводочними пастами необхідно ретельно дотримуватися чистоти робочого місця, не допускати попадання в пасту великих зерен. Будь-яке велике зерно може зашкодити поверхні, що обробляється, залишив на неї глибокі риски. Для паст кожної зернистості необхідно застосовувати окремий притир, тому що поверхня притира залишається шаржованою, застосованою раніше пастою.