Проектування технологічного процесу виготовлення деталі "Вал-ведомого", страница 2

Оскільки метод отримання заготовки ще не визначено, то будемо вважати, що заготовка буде на 30% важчою від деталі. Отже:

.

Деталь технологічна за цим показником.

1.2. Визначення типу виробництва та форми організації

технологічного процесу

Тип виробництва – це класифікаційна категорія виробництва, що виділяється за ознаками широти номенклатури, регулярності, та обсягу випуску виробів.

У відповідності до стандартів ГОСТ 3.1108-74 єдиної системи технологічної документації (ЄСТД) та ГОСТ 14.004-74 ЄСТПВ однією з основних характеристик типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій (К_ЗО), який визначається як відношення кількості всіх операцій, що виконуються або повинні виконуватись протягом місяця до кількості робочих місць.

Оскільки на даному етапі розробки ще не відомо ні кількість всіх операцій, ні кількість робочих місць, то неможливо визначити коефіцієнт закріплення операцій. Але нам відомо маса та річна програма випуску виробу. Згідно до наступної таблиці визначимо тип виробництва.

Таблиця 1.3.

Тип виробництва	Річний обсяг випуску деталей одного найменування, шт.
	легкі, масою до 20 кг	Середні, Масою 20…30 кг	Важкі, масою більше 300кг
одиничний	До 100	До 10	1…5
малосерійний	101…500	11…200	6…10
середньосерійний	501…5000	201…1000	101…300
великосерійний	5001…50000	1001…5000	201…1000
масовий	більше 50000	більше 5000	більше 1000

Отже, для деталі масою 5,59 кг та за річного обсягу випуску 4000 приймаємо середньосерійний тип виробництва. Для середньосерійного типу виробництва встановлено К_ЗО в межах 10…20. Приймаємо К _ЗО= 11.

Тип виробництва визначає структуру технологічних процесів, форму їх організацій, вибір металорізальних верстатів, інструментів, засоби проектування операцій, організацію роботи на виробництві.

Основні технологічні ознаки середньосерійного виробництва:

- спеціалізація робочих місць на декілька операцій;

- класифікація робітників висока та середня;

- обмежена номенклатура виробів;

- універсальне, спеціалізоване та спеціальне обладнання;

- обладнення розміщується на дільниці групами, за технологічним процесом;

- стандартний та спеціальний робочий інструмент;

- автоматичний метод забезпечення точності обладнання;

- спеціалізовані переналагоджувальні верстатні пристрої.

Висновок. Всі подальші технологічні рішення будемо виконувати для середньосерійного типу виробництва з К _ЗО= 11.

2. Техніко – економічне обГрунтування виду та метода

виготовлення заготовки

На вибір метода виготовлення заготовки впливають: матеріал деталі; її призначення та технічні вимоги на виготовлення; об'єм та серійність випуску, форма поверхонь та розміри деталі.

Оптимальний метод виготовлення заготовки визначається на основі всебічного аналізу названих факторів. Метод виготовлення заготовки, який забезпечує технологічність деталі, що виготовляється з неї, за мінімальної собівартості, називається оптимальним.

Основними методами отримання заготовок у машинобудуванні є:

-  пластичним деформуванням;

-  литвом;

-  з прокату.

Деталь "Вал ведомий" виготовлений зі сталі 40Х, отже заготовку для виготовлення такої деталі неможливо отримати литвом.

Аналіз конструкції деталі "Вал ведомий" дозволяє прийняти рішення про виготовлення заготовки із прокату та пластичним деформуванням.

Оскільки вимоги щодо якості та точності поверхонь відносно не високі, а річна програма випуску – 4000 деталей за рік, то доцільно виготовити заготовку з прокату.

    Висновок. Оскільки вимоги щодо якості та точності поверхонь відносно не високі, а річна програма випуску – 4000 деталей за рік, то доцільно виготовити заготовку з прокату.

3   ОбГрунтування вибору технологічних баз