Спосіб біохімічного очищення стічних вод

С02

(11) 84142                                                             (51) МПК (2008)

(24) 12.12.08                                                                              С02F 9/00

(21) a200539065                                                   (22) 1.12.06

(72) Марініч О.В.

(73) Національний технічний університет України «Київський    

політехнічний інститут»

(54) СПОСІБ БІОХІМІЧНОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

(57)                                                               Реферат

Спосіб може бути використаний для очищення стічних, геотермальних і попутних нафтових вод, що містять|утримують| органічні речовини, наприклад феноли, гумусові речовини і ін., в нафтовій, газовій і інших областях промисловості. Стічні води подають в біореактор, заповнений завантаженням|загрузкою| з|із| иммобилизованными| на ній мікроорганізмами накопичувачів вод і адсорбентом - гранульованим активованим вугіллям в кількості|у кількості| 30 - 100 г/л об'єму|обсягу| реактора. Температура рідини 20 - 45^oС. Поєднання|сполучення| в біореакторі адсорбційно-біологічного процесів дозволяє підвищити ефективність очищення, при цьому спрощується процес і знижується капіталоємність. 1 з.п. ф-ли|.

Опис винаходу

Винахід належить до області обробки стічних вод і може бути використаний для очистки стічних, геотермальних і попутних нафтових вод, що містять органічні речовини, наприклад, феноли і гумусові речовини в нафтовій, газовій і інших областях промисловості.

Відомий спосіб біохімічної очистки стічних вод від фенолів, оснований на глибокій очистці на вугільних фільтрах шляхом сорбції на активованому вугіллі і біологічної їх регенерації мікроорганізмами, закріпленими на гранулах сорбента [1].

Недоліком способу є те, що повна очистка стічних вод, що надходять після біологічної очистки, відбувається через 12 год.

Відомий також спосіб біохімічної очистки стічних вод від фенолів [2], який полягає у тому, що води обробляють в аеробних умовах іммобілізованими термофільними мікроорганізмами накопичувачів вод і додатково проводять доочистку активованим вугіллям при навантаженні 1,6 – 2,1 мг по ХСК і 0,04 – 0,06 мг по БСК на 1 г вугілля на добу.

Недоліком способу є капіталоємність і наявність великих виробничих площ.

Найбільш близьким до пропонованого за технічною сутністю і одержуваному результату є спосіб одночасної адсорбційно-біологічної обробки стічних вод, котрий досягається шляхом інтенсифікації біохімічних процесіву резервуарі активного мулу за допомогою добавки кам’яно-вугільного коксу у кількості 5 -50 г/л [3].

Недоліком способу є висока капітало- і енергоємність за рахунок використання в резервуарі активного мулу.

Пропонований спосіб заключається в тому, що стічні, геотермальні і попутні нафтові води, що містять гумусові речовини та ін, подають у біореактор, в котрому біологічні і адсорбційні процеси очистки суміщені в єдиний процес – біосорбцію.

Суміщення в біореакторі адсорбційно-біологічної очистки стічних геотермальних і попутних нафтових вод по пропонованому способу дозволяє підвищити ефективність очистки від БСК – 90%, фенолів – 98-100%, гумусових речовин – 70-92%, при цьому спрощується процес і знижується в 2-3 рази капіталоємність.

Підготовку біореактора здійснюють у дві стадії. Перша стадія – процес створення в біореакторі іммобілізованих аеробних мікроорганізмів накопичувачів вихідних вод. З цією метою біореактор, заповнений загрузкою – склойоршами і вихідною водою, працює протягом 3 – 5 діб в режимі рециркуляції. Процес формування біоценозу на склойоршах контролюється такими параметрами, як рН, БСК₅, вмістом органічних речовин (феноли і гумусові речовини). За умови відсутності у очищуваній воді органічних речовин, наприклад, фенолів, гумусових речовин, біореактор переводять з рециркуляції на проточний режим і додають дрібно гранульоване активоване вугілля у кількості 30 – 100 г/л об’єму біореактора.

В біореакторі забезпечується неперервна подача повітря інтенсивністю 2 – 4 л/л об’єму рідини. Очистку проводять за температури 20 - 45 ^oC.