3.2 Розрахунок та вибір насоса
3.2.1. Визначення основних розмірів
Розрахунок основних деталей.
Визначення робочого об’єму насоса
q=
де - фактична подача;
– об’ємний ККД насосу за Р=6.3 Мпа =0.9
Прий\маємо за ДСТ 13824-80 q =450 см3/об..
Уточнюємо момент на валу
М=q*pн* ήм/2π=0.00045*6300000*0,9/2х3,14=351 Н*м.
Корисне максимальне навантаження насоса
З формули робочого обсягу q =(πd 2/4)hz.
Приймаємо z=7, h=2d.
Одержуємо d=3√q/5,498=3√(450*2)/21.98=3.4см.
Приймаємо з конструктивних міркувань за ДСТ6540-64 d=35 мм.
3.2.3. Визначаємо розміри блоку циліндрів
Блок циліндрів необхідно розрахувати на міцність і твердість
√[σ]+p/[σ]-p<A>√[Δ]E+dp(1-μ)/[Δ]E-dp(1+μ), де A=2a+d/d а - товщина стінки умовної товстостінної труби;
[Δ] - припустима деформація труби;
Е - модуль пружності матеріалу труби;
р - розрахунковий тиск;
р =1,4рmax=1,4х6,3=8,8 МПа;
μ - коефіцієнт Пуассона.
Приймаємо матеріал блоку циліндрів сталь, а поршнів - бронзу.
За умовою міцності А min =√(150+32)/(150-32)=1,24.
За умовою твердості
А min =√(6х10-6х2,2х105+25х10-3х8,8(1-0,3)) (8х10-6х2,2х10525 х10- 3х8,8(1+0,3))=1,18.
Приймаємо А min =1,2.
Товщина стінки умовного циліндра за умовою твердості
a=1/2d(A-1)= 1/2х35(1,2-1)=2,8 мм.
Попередньо визначаємо діаметр валу тільки за умовою роботи валу двигуна на крутіння. З розрахунку на деформацію крутіння діаметр валу:
d=B14√10Mk, де B1- коефіцієнт, що залежить від припустимого кута α закручування валу на довжині.
Приймаємо α=1, тоді B1=0,52; Мк – момент обертання.
d=0,52 4√10х351=4 см=40 мм.
За умовою міцності на крутіння
d=3v/0,2[τ]k, де [τ]k- занижене допустиме напруження при крутінні з урахуванням прогину.
Приймаємо [τ]= 25 Мпа.
Тоді
d=3√450/0,2х25х106=0,045 м=45 мм.
З урахуванням конструктивних міркувань приймаємо діаметр валу d=46 мм (на виході).
Визначаємо значення, а конструктивно таким, щоб діаметр блоку циліндрів був більшим, ніж попередньо розрахований діаметр приводного валу. Приймаємо а= 2.8мм>аmin=1 мм.
Діаметр Dб блоку по осях циліндрів може бути визначений з рівняння
1/2(в+a)=Dб/2sinφ/2, де φ- центральний кут між осями двох сусідніх циліндрів;
φ=2π/z=2х3,14/7=0,89 рад=51 о 43’
Тоді (малюнок 1)
Dб=в+d/sinφ/2=(7,8+20)/sin51 о 43’=86 мм.
Внутрішній діаметр блоку
Dв=Dб-d-2a=86-35-2х3=45 мм.
З конструктивних міркувань приймаємо Dв=45 мм.
Зовнішній діаметр блоку
Dв=Dб+d+2a=128 мм.
З конструктивних міркувань приймаємо Dв=130 мм.
Знайдемо кут γ і уточнимо значення ходу поршня.
Хід поршня
h=4q/πd2z=4х450/3,14х3,52х7=3,5 см=68 мм.
Кут γ=arctg h/Dб= arctg35/86=22.14о.
Довжина В блоку циліндрів
В= h+(0,8...1)l+в1 +в2 ,
Де l-довжина поршня; в1-технологічний розмір; в2- товщина дна.
Приймаємо l=70 мм.
B=170 мм приймаємо з конструктивних міркувань.
Матеріал поршнів вибираємо бронзу Бр9, блоку циліндрів сталь 40Х.
3.2.4. Розрахунок торцевого розподільника рідини й масло провідних каналів
У даній конструкції вікна блоку циліндрів не вписуються в циліндри D0=86 мм.
Визначимо площу вікна
F=(0,42...0,48)F,
Де F=πd2/4=3,14х202/4=314 мм2=3,14 см2;
Fo=0,42х3,14=1,32 см2.
Приймаємо відстань між серповидними вікнами з=8 мм.
Приймаємо радіус вікна r=5 мм.
Максимальна швидкість рідини у вікнах, що підводять, ротора
Vomax=(πn/30)(Do/2) tgγ(F/Fo)= (3,14х1500/30)
(0,056/2) tg28про(3,14/1,32) =3,6 м/с≤5м/с.
Сила, що притискає один сектор блоку із центральним кутом γ до розподільника
Pпр=(F-Fo)pн=(3,14-1,32) х10-4х6,3х106= 1147 Н.
Сила, що віджимає цей сектор
Pот=λPпр,
Де λ - коефіцієнт; для машин з похилим блоком
λ =0,89...0,94.
Приймаємо λ=0,9. Тоді Pот=0,9х1147= 1032 Н.
Ширина ущільнюючої поверхні
а 1=z[(λF+(1-λ)Fo)/πDo-2r1]=
7[(0,9х3,14+(1-0,9)х1,32/3,14х56-2х5]=2,6 мм.
Приймаємо а1= 2,5 мм.
Зовнішній діаметр D6=130 мм (малюнок 2).
Площа ущільнюючої поверхні
Fy=(π/4) ( D42 - D32+D22-D12)=(3,14/4)х(82-6,62+4,62-32)=26,4 см2.
Площа опорної поверхні
Fon=π/4(D62-D52 )=3,14/4 (132-9,62) =60,4 см2.
Середній питомий тиск на розподільнику
σср=[(z+1)(1-λ)Pnp]/2(Fy+Fon)=
[(9+1)(1-0,9) 1147]/2(26,4+60,4) х10-4=0,25 МПа<0,3 МПа.
Середня швидкість ковзання
Vск=(πn/30) Do/2=(3,14х1500/30) х(0,056/2) =4,3 м/с.
Питома потужність на поверхні тертя
А1=σсрVск=0,25х4,3=1,075МПа*м/с<4МПа*м/с.
Коефіцієнт тертя на поверхні розподільника
f=3,8√μ(πn/30σср),
де f -динамічний коефіцієнт в'язкості.
f=3,8√ 2,65х10-2(3,14х1500/30х0,25х106)=0,0139.
З огляду на, що середній діаметр опорної поверхні
Dср=0,5(D5+D6)= 0,5(96+136)=116 мм.
М=σ ср f/2(F y o+ F oпDср)=
0,25х106х0,0139/2(26,4х5,6+60,4х11,6) х10-6=0,32 Н*м.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.