У списку використаної літератури включаються всі використані джерела із вказуванням прізвища та ініціалів автора, повної назви, міста, видавництва, року випуску та кількості сторінок.
Додатки оформляються як продовження записки. Кожен додаток починається з нової сторінки, у правому верхньому куту пишеться слово „Додаток" і ставиться його номер.
Для позначення графічних і текстових документів рекомендується наступна система позначень:
|
де 1 – шифр машини (3-4 символи);
2 – порядковий номер складальних одиниць вищих порядків;
3 – порядковий номер складальних одиниць середніх порядків;
4 – порядковий номер складальних одиниць нижчих порядків;
5 – порядковий номер деталей починаючи з останньої цифри;
6 – буквений індекс документа:
ВЗ - вигляд загальний;
СК - складальне креслення;
КЗ - схема кінематична принципова;
ПЗ - пояснювальна записка тощо.
Специфікація визначає склад складального креслення. Її форму і порядок заповнення визначає ГОСТ 2.108-68. Специфікація складається на окремих листах формату А4 і містить такі розділи: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, матеріали, комплекти. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовку в графі „Назва" і підкреслюють тонкою лінією. Над кожним заголовком розділу і під ним залишають одну вільну стрічку. Рекомендується після кожного розділу залишати декілька вільних рядків для додаткових записів і резервувати номери позицій.
В розділ „Документація" вносять: схеми, складальні креслення, пояснювальна записка і т.п.
В розділ „Складальні одиниці" вносяться: складальні одиниці, які складаються на підприємстві.
В розділ ,Деталі" вносяться деталі, які виготовляються на підприємстві.
В розділ „Стандартні вироби" вносяться стандартні вироби, які використовуються в машині або вузлі.
В розділ „Матеріали" вносяться ті матеріали, які безпосередньо входять у виріб, на який складається специфікація (кутник, швелер, лист і т.п.).
В розділ „Комплекти" вносяться комплекти змінних частин, інструментів і т.п.
Заповнення граф специфікації проводиться зверху вниз. При цьому в графі „Формат" вказують формати документів і креслень. В розділах „Стандартні вироби", „Матеріали", „Комплекти" графа не заповнюється. Для деталей, на які не виконані креслення, в графі записують „БК".
В графі „Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться дана складова частина при розбивці поля креслення на зони.
На кожне креслення складається окрема специфікація. Перший лист кожної специфікації виконується із основним підписом за формою 2. У всіх наступних листах специфікацій використовується форма основного надпису 2а.
Для кінематичних схем складаються таблиці переліку елементів. Дані таблиці заповнюють зверху вниз. В графі „Поз. позначення" вказують позиційні позначення елементів, пристроїв та функціональних груп. В графі „Назва" вказують для функціональної групи - назву, для елемента - його назву і позначення документа, на основі якого цей елемент застосований (основний конструкторський документ, державний стандарт). В графі „Примітка" слід вказувати технічні дані, що не містяться в назві елемента
В курсовому проекті специфікація та таблиці переліку елементів підшиваються в якості додатків разом із пояснювальною запискою.
Графічні матеріали виконуються у відповідності з єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД). Креслення загального вигляду, складального креслення вузла та його деталей виконуються у масштабі згідно ГОСТ 2.302-68. Кінематична схема виконується без дотримання масштабу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.