Договори, що забезпечують виробництво продукції тваринництва. Правові питання інвестування в АПК України

Бажано також використовувати матеріали судової практики у відповідних категоріях справ.

За погодженням з науковим керівником можна обрати будь-яку тему курсової роботи (наукової доповіді), не передбачену даною тематикою, але вона має стосуватися предмету аграрного права.

При опрацюванні теми крім основної можна використати й іншу літературу за порадою викладача або на власний розсуд. Перед розкриттям теми слід скласти план курсової роботи (наукової доповіді), який має обов’язково погоджуватися із викладачем.

Науковими керівниками щодо написання курсової роботи, наукової доповіді є викладач кафедри аграрного права, котрий проводить у групі практичні заняття, а також лектор, який викладає курс аграрного права. У всіх випадках, коли виникають труднощі у розумінні певних положень, якихось розбіжностей у точках зору авторів тощо, студент може звернутися до наукового керівника. Якщо з питань, які розглядаються, існують різні погляди, слід навести провідні з них, висловити своє ставлення до них та аргументи на користь тієї чи іншої позиції.

Обсяг курсової роботи (наукової доповіді) – один друкований аркуш (23-24 сторінки формату А4 рукописного тексту). Вона має бути виконана акуратно і грамотно, сторінки нумеруються. У кінці роботи ставиться підпис автора і дата. Робота виконується державною мовою.

Наведемо правила оформлення курсової роботи (наукової доповіді).

1. На титульному листі вказуються: Міністерство освіти і науки України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, кафедра аграрного права, назва теми, прізвище та ініціали автора роботи із зазначенням факультету, курсу та номера академічної групи, відомості про наукового керівника, рік написання роботи.

2. Після титульного листа наводиться план курсової роботи (наукової доповіді).

3. У всіх випадках використання наукової літератури, а також нормативно-правових актів, матеріалів судової практики необхідним є посилання на відповідні джерела. При цьому вказуються лише фактично використані джерела.

Посилання доцільно вміщувати в кінці сторінки (у виносках), у нижній частині роботи, застосовуючи або наскрізну нумерацію посилань (послідовно для всього тексту роботи) або їх нумерацію для кожної сторінки окремо (роздільна нумерація). Можлива нумерація посилань окремо і по кожному питанню теми.

При посиланнях на законодавчі акти необхідно наводити їх повну офіційну назву та джерело опублікування (напр.: Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р., № 973-IV // Відомості Верхов. Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363).

При цитування робот вчених (тобто дослівно) текст треба брати в лапки і вказувати прізвище і ініціали автора, а у виносці – назву книги, місце, де вона видана, назву видавництва, рік видання і сторінку (напр.: Долинська М.С. Фермерські господарства України: землекористування, порядок створення, діяльність та припинення діяльності. – Серія «Юридичний радник». – Х.: Страйд, 2005. – С. 88).

Якщо використовуються статті окремих авторів, необхідно вказати прізвище та ініціали автора (авторів), а у виносці джерело, де надрукована стаття (книга, збірник), рік видання, номер джерела, сторінку (напр.: Єрмоленко В. Правове положення приватно-орендних сільськогосподарських підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 48-51).

При кількох посиланнях на одне джерело на одній і тій же сторінці, якщо вони розташовані послідовно, достатньо, не повторюючи його назву, написати: „Там же. – С. ...” (напр.: 1) Шелестов В.С. Предмет і система аграрного права: Конспект лекції. – Харків: УкрЮА, 1994. – С. 7; Шелестов В.С. Там же. – С. 8).

Якщо в роботі цитується одна і та ж книга або стаття одного й того ж автора, то можна, не повторюючи її назви кожного разу, обмежитися прізвищем та ініціалами автора з вказівкою: Вказ. твір або Вказ. праця. – С. ... (напр.: Абова Т.А. Вказ. твір. – С. 77).

У тих випадках коли думка автора наводиться лише у переказі, то перед назвою джерела або прізвища автора ставлять скорочену вказівку „Див.” (напр.: Див.: Янчук В. Аграрно-господарче право – навчальна дисципліна // Право України. – 2000. – № 2. – С. 38-42).

4. Наприкінці роботи необхідно навести список фактично використаної літературі, нормативного матеріалу та судової практики. Список літератури слід оформлювати за встановленими правилами:

1) спеціальна література подається в алфавітному порядку із вказівкою загальної кількості сторінок (напр.: Козырь М.И. Аграрное право России: проблемы становления и развития. – М.: Право и государство, 2003. – 208 с.);

2) нормативно-правові акти подаються в алфавітному порядку із зазначенням дати їх прийняття та номеру, а також джерела.

Належним чином оформлена робота здається студентом до лабораторії