Складання індивідуальних абрисів кадастрової зйомки. Складання планового обґрунтування земельної ділянки, страница 2

Для визначення координат точок межі ділянки, по яких прокладений теодолітний хід, необхідно виконати прив'язку - передати від опорних пунктів дирекційний кут на сторону, найближчу до прив'язочного ходу та координат на одну з вершин полігону. Проаналізувавши існуючі вихідні дані складаємо схему прив'язки.

Схема прив’язки полігона до опорних пунктів


Зі схеми видно, що від опорного пункту дирекційний кут можна передати на сторону т.6-т.1, а координати на – т 6.

Для обчислення дирекційних кутів користуємося формулою (для правих по ходу кутів):

αп+1 = αп+ 180 0 -β, де αп+1 - дирекційний кут шуканої лінії; αп ~ дирекційний кут попередньої лінії; β - кут виміряний в теодолітному ході.

Для розрахунку приростів координат користуємося наступними формулами:

∆x = d  cos α,

∆y = d  sin α,

де d – горизонтальне прокладення лінії.

Координати обчислюємо наступним чином:

Хn+1 = Хn + ∆x,

yn+1 = yn + ∆y

де Хn+1(yn+1 ) - координата шуканої точки; Хn (yn) - координата попередньої точки; ∆x (∆y) - приріст координат.

Всі обчислення проводимо в таблиці 1. Координати вихідних пунктів виділяємо червоним кольором.

2.2.5. Обчислювальна обробка теодолітною ходу

Після обчислення елементів прив'язки виконуємо обчислювальну обробку теодолітного ходу. До якої належить визначення дирекційних кутів всіх сторін ходу та визначення координат точок теодолітного ходу.

З метою визначення кутової неув’язки знаходимо суму внутрішніх кутів полігону Σβ вим = 720° і теоретичну суму кутів замкненого полігону Σβтеор = 1800 (n-2) = 180°*(6-2) = 720°. Різниця між сумою виміряних кутів і теоретичною сумою становить кутову нев'язку fβ = 0, отже помилки у вимірюваннях кутів відсутні.

Для обчислення дирекційних кутів користуємося формулою (для правих по ходу кутів):

αп+1 = αп+ 180 0

де αп+1 - дирекційний кут шуканої лінії;

αп- дирекційний кут попередньої лінії;

β - кут виміряний в теодолітному ході.

Прирости координат обчислюємо за наступними формулами:

∆x = d  cos α,

∆y = d м sin α, де d – горизонтальне прокладення лінії.

Таблиця   1

Відомість обчислення координат прив'язки

№ точки

Виміряні кути, β

Дирекційні кути, α

Румби

Горизонтальні прокладення, d

Прирости

Координати

∆x

∆y

X

y

В

А

6

1

Координати обчислюємо наступним чином:

Хn+1 = Хn + ∆x,

yn+1 = yn + ∆y

де Хn+1(yn+1 ) - координата шуканої точки; Хn (yn) - координата попередньої точки; ∆x (∆y) - приріст координат.

Всі обчислення проводимо в таблиці 2. Координати вихідних пунктів виділяємо червоним кольором.

Таблиця 2

Відомість обчислення координат точок теодолітного ходу