Самоконтроль (за психологічним словником) – це усвідомлена регуляція власної поведінки та діяльності з метою забезпечення відповідності результатів до поставлених цілей, вимог, норм, зразів, правил.
Дослідники вважають, що необхідною умовою при підготовці до навчання в школі дітей дошкільного віку є формування у них саморегуляції в пізнавальній діяльності і поведінці. А. В.Запорожець, Л. А. Венгер, О. М. Поддьяков вказують у своїх роботах на важливу роль дитячого садочку, а саме – вчити дітей керувати своїми пізнавальними процесами відповідно до навчальних завдань, вчити встановлювати взаємовідношення і з ровесниками, із дорослими.
О. М. Поддьяков підкреслює, що центральним моментом у формуванні навчальної діяльності дошкільників є переорієнтація свідомості дитини з кінцевого результату на способи виконання цього завдання. Це явище відіграє вирішальну роль у розвитку усвідомлення дитиною своїх дій і їхніх результатів у розвитку діяльності і контролю своєї діяльності [11]. Послідовне формування навчальної діяльності веде до розвитку у дітей рефлексії, тобто здатності пізнавати свої психічні процеси. Рефлексія має фундаментальне значення для виникнення складніших структур розумової діяльності дитини і формування понять.
У старшому дошкільному віці починають формуватися інтелектуальні якості, які є результатом психічного розвитку дитини як суб’єкта діяльності, та частково – навчальної.
У процесі цієї діяльності під керівництвом дорослого дитина починає оволодівати знаннями, вміннями, навичками. До старшого дошкільного віку в сприятливих педагогічних умовах діти досягають такого психічного розвитку, який дає їм можливість приймати вимоги педагога як власні. Отже, основний шлях формування дитини складається із суб’єкта навчальної діяльності та процесу навчання [1].
У структурі навчання виділяють інтелектуальні й неінтелектуальні компоненти. До першого компонента належать якість розуму, а до другого – позитивне емоційне відношення до інтелектуальної діяльності, самоконтролю і самооцінки. Сформованість рівня саморегуляції є найбільш загальною характеристикою не лише інтелекту, але й особистості загалом. Він зумовлює успішний перебіг будь-якої діяльності та, частково, навчання [12].
Рівень сформованості саморегуляції перебуває у прямій залежності від ступеня сформованості дій са моконтролю на всіх основних етапах діяльності у зв’язку з: прийняттям або самостійною розробкою запропонованої діяльності і способів її виконання; реалізацією програми діяльності через конкретну систему дій і операцій; порівнянням отриманого результату із раніше прийнятою програмою діяльності, оцінкою об’єму і якістю досягнутого із позиції запланованого.
Кожна дія самоконтролю, яка відповідає тому чи іншому етапу діяльності, складається із часткових дій, які формуються за законами становлення будь-якої розумової, внутрішньої дії на основі інтеріоризації зовнішньої (практичної).
В оцінці психічного розвитку дитини, який забезпечує готовність її до навчання, важливе місце займає уміння скористатися допомогою в процесі виконання завдання. Самостійно невиконане завдання не є показником розумового розвитку, бо воно може бути пов’язане з випадковими обставинами (не зрозумів змісту завдання, складність завдання).
Для визначення формування розвитку саморегуляції у дитини істотне значення має обсяг наданої їй допомоги. Названі показники виконання завдання виступають критеріями під час інтерпретації виконання кожного діагностичного завдання.
Отже, в корекції імпульсивної поведінки дитини старшого дошкільного віку із ЗПР вагомого значення має формування у неї вміння до саморегуляції і самоконтролю Це, в першу чергу, має вагоме значення для її повноцінного розвитку і становлення, як особистості.
2.3. Корекція виявів імпульсивної поведінки дітей старшого дошкільного віку даної категорії
У психолого-педагогічній літературі описані різні підходи до організації корекційної роботи з імпульсивними дітьми. Вибір методів корекції багато вчому залежить від причин імпульсивної поведінки, способів вираження імпульсивності, індивідуальних особливостей особи старшого дошкільника із затримкою психічного розвитку. Слід також брати до уваги стосунки в сім'ї, її соціальне положення.
Корекція – система психолого-медико-соціальних заходів, спрямована на виправлення або подолання недоліків психологічного розвитку дитини. Визначимо причини імпульсивності дітей і можливі методи їх корекції в дошкільному закладі.
1. Причина: знижена довільність дій. Методи корекції: рухливі ігри (з правилами), спортивні естафети командного характеру, змагання, релаксаційні вправи.
2. Причина: надмірна рухова активність. Методи корекції: індивідуальні доручення, завдання.
3. Причина: дефіцит довільної уваги. Методи корекції: складання дитиною щоденника спостережень, дидактичні ігри і вправи.
4. Причина: дефіцит батьківської уваги (гипоопіка), незадоволена потреба
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
