Вт/мC
де w - мінімальна із середніх швидкостей вітру по румбах за липень (приймаємо за завданням, але не менше 1 м/с)
Визначаємо величину розрахункової амплітуди коливання температури зовнішнього повітря ,
де - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, , за вихідними даними;
- максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м.
Розраховуємо коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньої поверхні окремих шарів огороджувальної конструкції, Y. Розрахунок починаємо з першого внутрішнього шару. Тому, що теплова інерція першого шару: D=0,117 < 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою:
Вт/мC
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару , Вт/мC, приймаємо залежно від величини . Теплова інерція другого шару =1,49 > 1, коефіцієнт теплозасвоєння , Вт/м.
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні третього шару визначаємо аналогічно коефіцієнту . (), коефіцієнт теплозасвоєння , Вт/м.
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні четвертого шару : =
1,59, коефіцієнт теплозасвоєння Y4=S4, Y4=8.48 Вт/м2 ·К
Визначаємо величину згасання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в чотиришаровому огородженні:
=
==
=219,6
де e - підстава натуральних логарифмів е = 2,718;
, , , - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів окремих шарів конструкції;
D - теплова інерція конструкції.
Амплітуда коливання температури внутрішньої поверхні огородження:
де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря;
- величина згасання розрахункової амплітуди в огороджувальній конструкції.
Тому, що > ; 2,5 > 0,19- немає необхідності підвищувати теплостійкість огородження.
3. Розрахунок опору повітропроникненню конструкцію, Па; - нормативна повітропроникність, () [3]. Для стін = 0,5 .
Необхідний опір повітропроникненню стінової огороджувальної конс-трукцій визначається за формулою
де - різниця тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну
Послідовність розрахунку
Визначаємо питому вагу повітря у залежності від температури для внутрішнього і зовнішнього повітря
Визначаємо різницю тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну конструкцію.
Різниця тиску буде дорівнювати:
Па, де Н - висота будинку від поверхні землі до верху карниза; - питома вага зовнішнього і внутрішнього повітря; - максимальна зі швидкостей вітру по румбах за січень, повторюваність яких складає 16% і більше за [4].
Обчислюємо необхідний опір повітропроникненню стіни
.
Визначаємо опір повітропроникненню для багатошарової конструкції
, де - опір повітропроникненню окремих шарів огороджувальної конструкції, , [3].
Перший шар:
За СНиП: штукатурка вапняно-піщана 15 мм - 142 () [3]. За завданням: штукатурка вапняно-піщана 10 мм - (), звідси визначаємо = 95 ();
Другий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм – 2 () [3]. За завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині 120 мм - 2 ().
Третій шар:
За СНиП: пінополістирол 100 мм - 79 () [3].
За завданням: пінополіуритан 100 мм – 79 ().
Четвертий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм - 2 () [3].
За завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині 120 мм - =
2 (),
П'ятий шар:
За СНиП: штукатурка цементно-піщана 15 мм - 373 (м2·година·Па/кг)
За завданням: цементно-піщаний розчин 10 мм – =249 (м2·година·Па/кг)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.