Правова характеристика змісту трудового договору. Умови трудового договору. Обов’язкові умови. Додаткові умови. Випробувальний термін при прийомі на роботу

Страницы работы

36 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Суміщення передбачає виконання у межах свого робочого часу додаткової роботи за іншою професією (посадою) або ж обов'язків тимчасово відсутнього працівника на тому самому підприємстві, яке є основним місцем роботи.

При суміщенні професій (посад) працівник виконує за одним трудовим договором на одному підприємстві водночас з основною роботою в межах встановленої тривалості робочого дня.  Суміщення професій (посад) можливе за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно вигідно і не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення.

Отже, суміщати професії (посади) дозволяється у випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і додаткової роботи. За працівниками, основна робота яких пов'язана із шкідливими, небезпечними та важкими умовами праці і які суміщають професії (посади), зберігаються передбачені законодавством відповідні пільги (додаткова відпустка, скорочена тривалість робочого часу, безоплатне надання спецодягу, взуття, інших засобів індивідуального захисту, мила та знешкоджуючих засобів, молока, лікувально-профілактичного харчування тощо) незалежно від того, чи встановлено такі пільги щодо професії (посади), яку вони суміщають. Працівники, яким пільги передбачено лише по суміщуваній професії (посаді), отримують їх тільки за ті робочі дні, коли вони виконували цю роботу не менше половини робочого дня. Доручати працівникові роботу по суміщуваній професії (посаді) можна з урахуванням частини третьої статті 22 КЗпП України. Якою передбачено, що законодавством може бути встановлено вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника.

На сьогодні зазначені нормативні акти колишнього СРСР частково втратили чинність, зокрема, щодо обмежень на суміщення професій (посад), порядку його зведення та оплати роботи, виконуваної в порядку суміщення, оскільки в частині першій статті 21 КЗпП України передбачено: виконувана робота визначається угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, а розміри доплат за суміщення професій (посад) чи виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника відповідно до частини другої статті 105 КЗпП України визначаються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Згідно з частиною другою статті 97 КЗпП України та статтею 15 Закону України «Про оплату праці» у разі, якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Враховуючи високу інтенсивність праці при суміщенні, оскільки додаткова робота виконується при незмінній тривалості робочого часу, підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів відповідно до статті 91 КЗпП України можуть встановлювати для працівників додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги. Крім того, згідно зі статтею 13 КЗпП України додаткові пільги може передбачати і колективний договір.

Варто зазначити, що встановлення або скасування суміщення професій (посад) можливе в порядку, встановленому частиною третьою статті 32 КЗпП України. Нею передбачено, що у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці можлива зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи на тій самій посаді. Про такі зміни, зокрема про встановлення або про скасування суміщення професій працівникові необхідно повідомити не пізніше, ніж за два місяці. Частиною четвертою цієї ж статті визначено: якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден продовжувати роботу в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП УКраїни. Водночас, якщо в наказі про введення суміщення зазначено термін, на який працівникові доручається додаткова робота, і цей термін закінчився, скасувати суміщення можна і не попереджаючи працівника.[15]


2.2.3. Сумісництво

Сумісництва, то воно буває як зовнішнім, так і внутрішнім. Якщо працівник працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге – місцем роботи за сумісництвом, дана робота вважається зовнішнім сумісництвом. Якщо ж працівник працює на одному і тому ж підприємстві як основний працівник і у вільний від основної роботи час виконує роботу за сумісництвом – це внутрішнє сумісництво.

Зовнішнє сумісництво не вимагає згоди роботодавця за основним місцем роботи. У заяві про прийняття на роботу працівник повинен вказати, що збирається працювати за сумісництвом. Відповідно до цієї заяви оформляється наказ керівника про прийняття на роботу за сумісництвом. Також із співробітником укладається трудовий договір. Зверніть увагу, що один і той же працівник на Вашому підприємстві буде мати два трудових договори і, відповідно, в табелі робочого часу він будемо відображатися двома окремими рядками.

Тривалість роботи за сумісництвом для недержавних підприємств законодавством не обмежується, тому співробітник має право присвячувати роботі за сумісництвом увесь свій вільний від основної роботи час, який не перевищуватиме встановлену КЗпП норму, тобто вісім годин на день. Трудову книжку пред’являти не треба, тому вона ведеться лише за основним місцем роботи. На осіб, які працюють за сумісництвом, поширюються всі трудові права і соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством та колективним договором підприємства, установи, організації. Таким чином, співробітники-сумісники мають право на щорічну оплачувану відпустку, причому керівник не має права відмовити співробітникові в наданні відпустки (навіть якщо бажана дата відпустки суперечить графіку, і якщо ще не пройшло 6 місяців з моменту прийому на роботу). Лікарняний лист оплачується як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. У даному випадку співробітник повинен надати копію лікарняного листа на місце роботи за сумісництвом, оскільки оригінал повинен залишитися на основному місці роботи. Зверніть увагу, якщо співробітник звільнений з основного місця роботи

Похожие материалы

Информация о работе

Предмет:
Трудовое право
Тип:
Курсовые работы
Размер файла:
68 Kb
Скачали:
0