Зміст та структура курсової роботи. Характеристика структурних частин

Зміст та структура курсової роботи

Титульний аркуш курсової роботи (Додаток А).

Зміст подається на початку курсової роботи і містить найменування та номери початкових сторінок усіх її частин: вступу, розділів, підрозділів та пунктів (якщо останні мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури тощо (Додаток Б).

У вступі: 1) означується психолого-педагогічна проблема, яка досліджуватиметься, розкриваються її актуальність і значущість, стисло окреслюються основні етапи розвитку наукової думки в напрямі її розв’язання, висвітлюються основні здобутки тих, хто її вивчав, означуються ті аспекти цієї проблеми, які залишилися мало дослідженими, і в такий спосіб обґрунтовується доцільність поглибленого теоретико-прикладного дослідження цих аспектів у даній курсовій роботі; 2) формулюється науковий апарат дослідження (його об’єкт, предмет, мета, завдання, методологічна база); 3) презентується інструментарій, або методична база дослідження; 4) висвітлюється теоретичне і практичне значення дослідження; 5) дається загальна характеристика курсової роботи в рекомендованій послідовності (Додаток В).

Актуальність дослідження розкривається з огляду на: 1) його нагальність і відповідність потребам повсякдення, а отже, наукову і практичну доцільність його проведення; 2) недостатнє висвітлення заявленої дослідницької проблеми у фаховій науковій літературі. Останнє передбачає стисле і лаконічне висвітлення стану дослідженняпроблеми на основі аналізу наукового доробку зарубіжних і вітчизняних учених із даного питання.

Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню і є такою, що породжує проблемну ситуацію.

Предмет дослідження конкретизує, що саме в об’єкті буде вивчатись, а отже, міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Предмет дослідження чітко окреслює його межі і саме на нього спрямована основна увага дослідника.

Мета дослідження розкриває те, що автор хоче отримати в результаті дослідження. Наприклад: виявити нові наукові факти чи закономірності; визначити зв’язки між явищами та/або з’ясувати їх характер; встановити залежності між чинниками; визначити (обґрунтувати) умови та шляхи оптимізації процесу навчання й виховання дітей або певної психологічної (психолого-педагогічної) ситуації тощо; розробити модель, розкрити механізми функціонування чогось; систематизувати (типологізувати, категоризувати) щось і т.ін. Тому при формулюванні мети доцільно вживати терміни «визначення», «виявлення», «обґрунтування», «доведення», «встановлення», «перевірка», «розроблення», «систематизація», «типологізація» і т.ін.

Завданнядослідження – це заплановані послідовні (поетапні) доцільні дії (кроки), спрямовані на досягнення поставленої дослідницької мети. Завдання, з одного боку, розкривають і конкретизують мету дослідження, а з другого – вказують шлях і конкретні кроки її реалізації.

Основний зміст курсової роботи складається з окремих частин (розділів, підрозділів, пунктів тощо) і загальних висновків. Назви кожної з цих частин, по-перше, мають бути точними і лаконічними, а по-друге, вони мають відображати головну суть викладеного там змісту. Кожний розділ починається з нової сторінки і зазвичай містить 2-3 підрозділи. Основному тексту розділу передує передмова із короткою презентацією того, про що йтиметься в розділі. Розділ завершується висновками, в яких чітко і лаконічно узагальнюються найбільш значущі результати роботи, представленої саме в даному розділі. Подача у вигляді висновків проміжних результатів дослідження наприкінці кожного із розділів дає змогу не обтяжувати ними загальні висновки.

Якщо дослідження, якому присвячено курсову роботу, обмежується досягненням діагностичних цілей і завдань і має переважно констатувальний або порівняльно-констатувальний характер, воно зазвичай містить два розділи.

Перший розділ (власне, «теоретичний» розділ) присвячується, як правило, теоретичному аналізу досліджуваної проблеми. Назва цього розділу має відображати не лише сутність досліджуваної проблеми, а й її концептуалізацію. Не слід включати до назви розділу словосполучення-штампи («Теоретична частина», «Теоретичний розділ», «Теоретичний аналіз», «Теоретичні основи», «Теоретичне обґрунтування» і т.iн.). У першому розділі: 1) значно детальніше, ніж у вступі, висвітлюють стан