Тематика курсових робіт з цивільного права України та методичні вказівки для їх написання

Рекомендовано до друку кафедрою правових засад підприємництва Львівського державного університету внутрішніх справ

Протокол №  1 від “ 28 ” серпня 2007 р.

Тематика курсових робіт з цивільного права України та методичні вказівки для їх написання. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. –  с.

Для студентів юридичного факультету

© , 2007

© Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007

ЗМІСТ

1.  Методичні рекомендації для написання курсових робіт ………

2.  Структура курсової роботи……………………………………….

3.  Тематика курсових робіт …………………………………………

4.  Основні джерела до всіх тем …………………………………….

Написання курсової роботи ще одна із важливих форм самостійної роботи студента. Вона сприяє поглибленню знань з навчального курсу «Цивільне право України».

Мета курсової роботи

-  розвинути здібності студента до поглибленого аналізу наукової літератури, чинних нормативно-правових актів і матеріалів юридичної практики;

-  виробити вміння систематизувати та узагальнювати наукових та практичних матеріал, критично його оцінювати;

-  закріпити навички формувань загальнотеоретичних понять, аргументованого, логічного, грамотного викладу положень цивільного права;

-  навчити студентів використовувати ці положення для аналізу юридичної практики.

Виконання курсової роботи повинно сприяти формуванню студентом навичок творчої дослідницької роботи.

Вибір теми курсової роботи

Вибір теми курсової роботи повинен бути усвідомленим і виваженим, обумовлений врахуванням здібностей та інтересів студента. Обрана тема має відповідати нахилам та творчим можливостям автора з точки зору вибору для дослідження певної сфери цивільно-правових відносин. При обранні теми основними критеріями повинні бути наукові інтереси студента, його обізнаність, наявність достатньої кількості теоретичних джерел.

Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із вільних (не обраних іншими студентами) тем запропонованого переліку, і зазначає своє прізвище навпроти обраної теми. При необхідності при виборі теми студент може отримати консультації у викладача – наукового керівника.

Якщо у вказаний строк студент не вибрав тему, викладач має право самостійно призначити йому тему курсової роботи.

Підбір літератури та інших джерел

Роботу над темою слід починати із загального ознайомлення з нею: прочитати відповідні розділи з підручника, посібника, конспекту лекцій тощо. Після цього самостійно підібрати нормативні акти, спеціальну літературу, матеріали юридичної практики та інші джерела у відповідності з темою роботи, узгодити їх з керівником та опрацювати.

Підбір джерел здійснюється відповідно з рекомендаціями керівника після вивчення бібліографічних показників і каталогів у бібліотеках. Спеціальна література вибірково додається до цих методичних вказівок.

У процесі вивчення літератури слід робити виписки і записи, поступово групуючи матеріали з окремих питань.

Структура курсової роботи

1.  Титульний аркуш

2.  Чистий аркуш паперу для зауважень наукового керівника

3.  Зміст (план курсової роботи).

4.  Вступ.

5.  Основну частину.

6.  Висновки.

7.  Список використаних джерел.

8.  Додатки (при необхідності).

Титульний аркуш

На титульному аркуші вказуються: назва вищого навчального закладу, де виконано курсову роботу; назва (тема) роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника; місто та рік.

Зміст (план курсової роботи)

Зміст (план курсової роботи) подають на початку курсової роботи. Студентові необхідно скласти розгорнутий план, тобто перелік конкретних питань теми.

Зміст вміщує найменування та номери початкових сторінок усіх частин роботи.

Вступ

Розкриває суть і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі  подають характеристику курсової роботи рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висвітлити головне – суть проблеми