Реалізація алгоритмів кодування тексту: шифри Атбаш та Плейфера, страница 4

Тому програми, написані для використання у Windows, зазвичай мають інтер фейс, подібний до вікон та форм. Для швидкого і зручного створювання програм з графічним інтерфейсом використовують спеціальні середовища візуального програмування. Майже кожна сучасна мова програмування має принаймні одне таке середовище: Object Pascal – Borland Delphi, Basic – Visual Basic, C++ –

Borland C++ Builder, Microsoft Visual C. Візуальне програмування ще називають

Rapid Application Development (RAD), “швидка розробка додатків”. Технологія

RAD суттєво прискорює створення програм з графічним інтерфейсом.

Інструментальна  система  Builder,  подібно  до  інших  систем  візуального програмування (Visual C, Visual Basic, Delphi тощо), насамперед є посередником поміж  інтерфейсом  прикладного  програмування  Windows  (API  –  Application Program  Interface)  та  програмістом,  надаючи  змогу  навіть  програмістам початківцям оперативно створювати програмні проекти, які матимуть графічний інтерфейс користувача (GUI – Graphic User Interface) найрізноманітнішої спрямованості, від суто обчислювальних і логічних до графічних і мультимедійних. 

C++ Builder – це технологія візуального програмування, де автоматизовано її трудомістку частину і створювання інтерфейсних програм з діалоговими вікнами. Оболонка C++ Builder надає змогу замість повного самостійного написання  програми  використовувати  великий  набір  готових  візуальних  об’єктів,так  званих  компонентів,  піктограми  яких  розміщені  на  відповідних  вкладках палітри компонентів. В С++ Builder існує понад 100 компонентів. Всі компоненти зібрано у бібліотеці візуальних компонентів VCL – Visual Class Library. 

С++  Builder  призначено  для  написання  програм  мовою  програмування C++ і поєднує VCL та середовище програмування (IDE – Integrated Development Environment), написані на Delphi з компілятором C++. Цикл створення програмних проектів у C++ Builder є аналогічний до Delphi, але із суттєвими поліпшеннями. Більшість компонентів, розроблених у Delphi, можна використовувати і в C++ Builder без модифікації, але, на жаль, зворотне твердження не слушне. С++ Builder дозволяє методом drag-and-drop доволі просто розробляти інтерфейсні програми, що зумовлює підвищення ефективності та простоту програмування, оскільки програмістові не треба кожного разу створювати ті елементи власних програм, котрі може бути реалізовано за допомогою вже існуючих об’єктів. 

Основним будівельним об’єктом візуального програмування є компонент.

Компонентами в C++ Builder є об’єкти чи класи об’єктів, які є, у певному розумінні, об’єктами “реального світу”. Їх безпосередньо видно на екрані (за винятком групи невидимих компонентів), їх можна пересувати мишею, вони можуть  реагувати  на  клацання  клавіш  клавіатури  і  миші  тощо.  Своєю  чергою,компонентам,  на  відміну  від  звичайних  об’єктів  C++,  притаманна  наявність властивостей, подій та методів, які дозволяють здійснювати різноманітні операції з цими компонентами. 

Властивості (Properties) дозволяють легко встановлювати різні характеристики  компонентів,  такі  як  назва,  розміри,  контекстні  підказки  чи  джерела даних.  Методи  (функції-члени)  виконують  певні  операції  над  компонентним об’єктом, у тому числі й такі складні, як відтворювання чи перемотування пристрою мультимедіа. Події (Events) пов’язують зовнішні впливи, на які реагують компоненти, такі як активізація, натиснення кнопок чи редаговане введення – з кодами реакції на ці впливи. Окрім того, події можуть виникати за таких специфічних змінювань стану компонента, як поновлення даних в інтерфейсних елементах доступу до баз даних. 

За приклад об’єкта розглянемо компонент Button, який за суттю є кнопкою і має низку властивостей: ім’я, розміри (довжина й висота) і розташування на  формі,  окреслення  меж,  надпис  на  кнопці,  шрифт,  стиль,  розмір  та  колір надпису,  видимість  (кнопка  може  існувати,  але  бути  невидимою)  тощо.  Для кнопки можна створювати різні події, наприклад: клацання кнопкою миші, натискання клавіші клавіатури тощо. Методами для кнопки можуть бути алгоритми,  які  виконують  такі  дії:  переміщення  самої  кнопки,  змінювання  розмірів, створення нової чи знищення існуючої кнопки тощо.