Проектування мережі на базі станції С-32 «Дніпро»

Страницы работы

Содержание работы

5 ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ НА БАЗІ СТАНЦІЇ  С-32 «Дніпро»

5.1  Загальні відомості

У цьому розділі курсового проекту необхідно побудувати цифрову телефонну мережу на базі станції С-32 «Дніпро». Після абонентського прогнозу, розрахунку трафіка і розрахунку інформаційної частини мережі необхідно:

-  визначити кількість установлюваних пристроїв станційного устаткування;

-  вибрати кількість установлюваних пристроїв абонентської мережі;

-  вибрати тип кабелю для абонентських і для магістральних ділянок мережі;

-  розрахувати кількість регенераторів на абонентській мережі в залежності від обраного типу кабелю.

Система цифрової комутації С-32 призначена для створення високо економічних інтегральних цифрових мереж (ІЦМ-32). Вона дозволяє будувати опорні станції і транзитні вузли міських телефонних мереж. Система має модульну побудову, розподілену комутацію і розподілене програмне керування.

Технічні засоби системи С-32 «Дніпро» охоплюють:

1.  Цифрову абонентську мережу.

2.  Станційне устаткування.

3.  Устаткування сполучення зі станціями інших систем.

4.  Устаткування технічного обслуговування й експлуатації.

Cхема побудови інтегральної цифрової мережі для однієї станції системи С-32 «Дніпро» приведена на рис.5.1:

Рисунок 5.1 - Схема побудови мережі для станції системи С-32 «Дніпро»

Цифрова абонентська мережа (ЦАМ) складається з:

-  ЦТА (цифровий телефонний апарат);

-  адаптерів;

-  віддалених абонентських мульдексів (ВАМ).

-  цифрових абонентських ліній, що з'єднують ЦТА з ВАМ;

-  групових абонентських ліній (ГАЛ), що з'єднують ВАМ зі станційним устаткуванням.

Віддалені мульдекси здійснюють мультиплексування і демультиплексування індивідуальних абонентських цифрових потоків, що надходять по ЦАЛ зі швидкістю 32 кбіт/с, у єдиний груповий потік ГАЛ убік  станції зі швидкістю 2048 (64x32) кбіт/с.

До складу станційного устаткування входять:

-  модулі абонентської концентрації (МАК);

-  модулі транзитної комутації (МТК);

-  модуль загальстанційного устаткування (ЗСУ).

При будь-якому угрупованні телефонних апаратів на території підрайону (населеного пункту) завжди існує така точка, сума відстаней від якої до кожного з апаратів складає найменшу величину, тобто при цьому буде мінімальна середня довжина абонентської лінії. Якщо розташувати телефонну станцію в такій точці, яка називається телефонним центром, то капітальні витрати на будівництво лінійних споруд мережі і собівартість її експлуатації будуть найменшими. При виборі місця розташування станції враховується наявність майданчика під забудову, або наявність уже побудованого приміщення, що пристосовується, для АТС, зручність підходів кабелів, стану ґрунту і т.д.

5.2 Проектування станційного устаткування

Модуль МАК-В ємністю 2016 ЦАЛ, надалі МАК-В 1, займає здвоєну стійку висотою 2020 мм, шириною 1610 мм і глибиною 305 мм. Стійка містить 12 (6x2) касет, з яких задіють дев'ять. Модуль обслуговує 32 ГАЛ і відповідно 2016 (32x63) ЦАЛ, з них 16 "безномерних",  які використовують для включення таксофонів без права вхідного зв'язку. Тракти ГАЛ заводять в МАК-В 1 через блоки ОЛП-11 чи ОЛП-12, які встановлені на стійках СКУ-04 зі складу устаткування ЦСП.

Для зв'язку МАК-В 1 з ОПС задіють один лінійний тракт зі швидкістю передачі 8448 кбіт/с (ЛТ-8448) або чотири тракти зі швидкістю передачі 2048 кбіт/с (ЛТ-2048) кожний. Вони дозволяють одержати тільки 240 (4x60) ПЛ, замість звичайних для МАК1 248 (4x62) ПЛ, оскільки в 30-канальних групах ЛТ-84415 і ЛТ-2048 не використовується для передачі інформації вільний 16 канальний інтервал. Гранична відстань між ПС і ОПС визначається типом застосовуваних кабелів.

Для міст і пригородів з невеликою територіальною телефонною щільністю можна поряд з модулями МАК-В 1 використовувати модулі меншої ємності (табл. 5.1). Вони також підходять для районів з майже вдоволеним телефонним попитом, тобто тоді, коли цифрова абонентська мережа ЕАТС-ЦА накладається (без заміни) на існуючу аналогову.

У кожному МАК-В будь-якої ємності для зв'язку з ОПС можна використовувати до чотирьох трактів ЛТ-2048, тобто до 240 ПЛ і одночасно до 124 ШЛ для внутрімодульних з'єднань. Оскільки реальна потреба в ПЛ і ШЛ звичайно менше, тому число трактів, які задіються в МАК-В, визначається при проектуванні конкретної ПС. У табл. 5.1 для кожного типу МАК-В зазначене рекомендоване число трактів ГПЛ і відповідні йому пропускні здатності пучків ПЛ і ШЛ при втратах викликів 0,005. Граничне навантаження на ЦАЛ розраховане з урахуванням пропускної здатності пучків ПЛ і СК-КЛ. А для станційних МАК1 ... МАК4 завжди для зв'язку з МТК задіється чотири тракти ГПЛ.

Таблиця 5.1 - Характеристика виносних модулів МАК-В

Похожие материалы

Информация о работе

Предмет:
Информатика
Тип:
Курсовые работы
Размер файла:
2 Mb
Скачали:
0