Бухгалтерський професіонал (аудитор) – це особа яка має диплом магістра або спеціаліста, 5-6 років практичного стажу та здав спеціальний екзамен – одержав сертифікат аудитора.
Бухгалтерський облік - це перш за все, економічна наука господарювання, тобто наука про ведення (управління, керування) господарства. Разом з тим, як система знань, бухгалтерський облік включає значну кількість правових (юридичних, математичних (арифметичних, алгебраїчних та інш.) знань, поєднуючи в собі значну кількість елементів також економічних наук: статистики, фінансів, аналізу господарської діяльності тощо. Завдяки чому бухгалтерський облік недаремно вважають «мовою бізнесу» або «скелетом управління» чи навіть вважають його другим «виданням» політичної економії.
Предмет бухгалтерського обліку — це вивчення та відображення стану активів (господарських засобів) підприємства, їх використання та результатів роботи підприємства, узагальнених у грошовому вираженні, для задоволення потреб управління підприємством.
Сутність предмета бухгалтерського обліку розкривається через його об'єкти.
Об'єкти бухгалтерського обліку:
І. Активи.
2. Капітал.
3. Зобов'язання.
4. Господарські процеси.
5. Витрати. Доходи.
Бухгалтерський облік як процес починається з виявлення, вимірювання і реєстрації фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції. Суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями на підприємстві здійснюється за допомогою документування. Документування є важливою ланкою в ланцюгу функціонування бухгалтерського обліку. Це початок і основа бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський запис бере початок з належно оформленого документа, від нього залежить повнота і достовірність облікової інформації для користувачів. Для оформлення різного роду господарських операцій, які здійснюються на підприємстві, використовують різні за своєю формою і змістом бухгалтерські документи. Поділ документів на групи за певними ознаками забезпечує правильне складання і опрацювання документа, а також розуміння його ролі в системі документообігу на підприємстві.
Облікова документація в процесі судово-бухгалтерської експертизи, виконує дві основні функції:
1) характеристика визначених фінансово-економічних процесів;
2) доказовість фактичного виконання цих процесів.
Оскільки висновки судово-бухгалтерської експертизи базуються в основному на результатах дослідження фактографічної інформації, оформленої згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно найважливішим носієм економічної інформації, який використовується в експертному дослідженні, є первинні документи бухгалтерського обліку.
1. Документи як джерело первинної інформації.
1.1. Поняття про документи. Значення документів. Сутність документів.
Поняття "документ" є, фундаментальним в понятійної системі документовведения. Воно відбиває ознаки реальних предметів, службовців об'єктами практичної діяльності з створенню, збору, аналітико-синтетичної обробці, зберігання, пошуку, поширенню та використання документної інформацією суспільстві.
Це широко використовується в усіх галузях суспільної діяльності. Майже у кожному галузі знання маємо одну чи кілька його розуміння у відповідності зі специфікою тих об'єктів, яким надається статус документа.
Воно розуміється по-різному в наукових дисциплінах, як інформатика, бібліотекознавствоі музеєзнавство, соціальній та відповідних спеціальних галузях діяльності - бібліотечному, музейному, архівну справу і бібліографії. Звідси його багатозначності яка утрудняє спілкування та взаємопорозуміння між фахівцями документно комунікаційної сфери. Визначення загального значення поняття "документ" є саме теоретичного документоведения, званого документологією.
На міжнародному найбільш загальним визнано визначення документа як записаній інформації, яка можна використовувати як одиниця в документаціонному процесі. Таке визначення розроблено й затверджені Міжнародною організацією по стандартизації (>ИСО) з участю і Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій, і Міжнародної федерації за документацією, Міжнародного ради з архівам, Міжнародної організації з інтелектуальної власності. Відповідно до стандарту ИСО, інформація то, можливо записана у будь-який спосіб фіксування будь-яких відомостей, тобто. з допомогою як знаків листи, а й зображення, звуку тощо. Таке визначення дозволяє зарахувати до документів всі матеріальні об'єкти, які можна використовуватимуться передачі у суспільстві (включаючи експонати музеїв, архітектурні пам'ятники, зразки порід тощо.).
Україна має офіційно прийнято три значення документа, зафіксовані у ряді державні стандарти (ДСТУ):
ДСТУ 2392-94. Документ I. Записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційну діяльність.
ДСТУ 3017-95. Документ II. Матеріальний об'єкт з туристичною інформацією, закріпленої створеним людиною способом на її передачі в часу й просторі.
ДСТУ 2732-94. Документ III. Матеріальний об'єкт, яке у закріпленій вигляді інформацію, оформлений встановленим порядком і що у відповідність до чинним законодавством правове значення.
Ставлення між різними значеннями документа будується за принципом
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.