Визначення місії і масштабів діяльності ОЕСР. Місце і роль ОЕСР в регулюванні міжнародного економічного співробітництва

Вступ

На сьогоднішній день існує умовний поділ світу на 2 частини. Першу утворюють країни, які входять в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а другу - всі інші. Дана міжнародна організація об'єднує 29 розвинених країн і країн, що дотримуються ринкової економіки та демократичних принципів. Тому не дарма її прозвали "клубом багатих країн".

ОЕСР відіграє чільну роль на міжнародній арені. Вона надає допомогу країнам-членам у формулюванні мети політики, спрямованої на досягнення економічного і соціального розвитку. Міжнародна економічна організація сприяє проведенню скоординованої політики, яка сприяє забезпеченню економічного зростання, внутрішньої і зовнішньої фінансової стабільності; підтримує зв'язки з іншими міжнародними та регіональними організаціями проводить дослідження, конференції, видає спеціальну літературу.

Мета даної роботи полягає у визначенні місії і масштабів діяльності ОЕСР. Для цього ставляться ряд завдань, які включають огляд діяльності організації в галузі економіки, освіти, соціальної політики, фінансової системи. Необхідно буде зрозуміти механізм її роботи, на основі розгляду її структури, цілей і основних напрямків. Слід також звернути увагу на прогнозно-аналітичну та дослідницьку діяльність ОЕСР, щоб визначити її роль у розвитку країн-учасників. Дати характеристику податкової та інвестиційної політики міжнародної організації та оцінку їх результатів. Інтерес представляє також питання про співпрацю України та ОЕСР, умови і наші перспективи в отриманні права стати країною-учасницею.

Даній темі присвячено ряд літератури, в основному статті. У книзі Герчикова І.М. "Міжнародні економічні організації"

ОЕСР завжди відкрита для налагодження нових контактів по всьому світу, має намір і надалі розширювати масштаб своєї діяльності, враховуючи, в тому числі і далекі перспективи нового, постіндустріального століття. У 21 столітті ОЕСР має намір створити єдину світову економіку, засновану на знаннях і міцної інтеграції економіки країн не тільки ОЕСР, але і всього світу.

1.  Місце і роль ОЕСР в регулюванні міжнародного економічного співробітництва

У сучасних умовах глобалізації економіки значення ОЕСР як центру з обміну передовим економічним і соціальним "ноу хау" зростає. На процеси прискорюються процеси глобалізації ОЕСР відповідає такими кроками:

Все більшу частку в загальному обсязі роботи ОЕСР займають не питання економічного розвитку окремих країн, а'' міждержавні'' проблеми; і не спеціалізовані питання окремих сфер економіки, а проблеми, що знаходяться на їх стику, так званих "міждисциплінарні проблеми''.

У даному разі враховується та обставина, що наростаюча глобальна інтеграція посилює взаємодія національних економік і надає все більшого схожість багатьох проблем, з якими вони стикаються. Економічні та соціальні рішення, що приймаються окремими країнами все сильніше позначаються на становищі їхніх сусідів і партнерів (ефект "spillover"). Тому міждержавні дослідження спрямовані в тому числі на посилення використання позитивного впливу глобалізації та мінімізацію негативних впливів ефекту "spillover".

Все більше ОЕСР звертає свій погляд на зовнішні для обмеженого кола країн-членів проблеми, тобто проблеми країн, що розвиваються,'' країн з динамічно розвивається'' (Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Аргентина і т.д.) і країн з перехідною економікою, таких як Росія та інші країни колишнього СРСР. У країнах ОЕСР зростає розуміння того, що їх власне благополуччя в зростаючій мірі залежить від благополуччя цих країн.

ОЕСР проводить спеціальні дослідження і на їх базі міжнародні зустрічі за специфічними проблем глобалізації економіки та переходу розвинених країн до постіндустріального суспільства. Ці дослідження і обміни думками потім служать базою для прийняття стратегічних рішень в економічній і соціальній політиці.

Для ілюстрації тенденції до пошуку рішень існуючих на транснаціональному рівні "міждисциплінарних" проблем можна згадати одну з них. Це все більш загострюється в розвинених країнах проблема старіючого населення. Підвищення економічного добробуту, супроводжуване підвищенням тривалості життя, призводить до того, що все більшу частку в демографічній структурі розвинених країн займають літні люди, що збільшує навантаження як на державні бюджети, так і на приватні пенсійні та страхові інститути.

При цьому новоспечені пенсіонери знаходяться в гарній фізичній і інтелектуальній формі, що створює необхідність пошуку їх місця в суспільстві, пом'якшення ефекту "соціальної ізоляції" і застосування їх досвіду і можливостей. Таким чином, існує проблема на стику економічної та соціальної областей, що вимагає, з одного боку, вирішення питань підтримки високого рівня продуктивності праці та забезпечення сталого економічного зростання в розвинених країнах, і з іншого боку, специфічних питань зайнятості. У рамках даної тематікіОЕСР проводить ряд досліджень, спрямованих