Вплив якості, стандартизації та сертифікації на конкурентоспроможність продукції

Вихід шлюбу веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.      

Технічний контроль — це комплекс взаємозалежних і проведених відповідно до встановленого порядку контрольних операцій, більшість з яких є невід'ємною й обов'язковою частиною виробничого процесу і тому покладається на робітників, що виконують відповідну виробничу операцію. Разом з тим з метою забезпечення випуску продукції належної якості і попередження втрат у виробництві багато контрольних операцій виконується бригадирами, майстрами і спеціальним персоналом — працівниками заводського відділу технічного контролю.

До основних функцій технічного контролю якості належать: контроль сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, що надходять на підприємство ззовні; контроль стану устаткування та технологічного оснащення; контроль виконання технологічного процесу на всіх стадіях виготовлення продукції; контроль якості готової продукції; запобігання, виявлення і облік браку; встановлення причин браку, розроблення заходів з його усунення та поліпшення якості продукції.

Структура технічного контролю якості може складатися з бюро, груп або виконавців (залежно від розмірів підприємства), які виконують відповідні функції: технічного прийняття матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів та комплектуючих, що надходять від постачальників; цехового контролю (БТК цеху); контролю знарядь праці; випробування та здача готової продукції; продукції; обліку та аналізу браку. ВТК підпорядковані також центральна вимірювальна лабораторія (ЦВЛ) із контрольно-повірними пунктами (КПП) у цехах, механічна, металографічна та хімічна лабораторії.

Чисельність контролерів (Ч_к) для масового та великого серійного виробництв визначається за формулою:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  (2.1.2)

де Ні - програма випуску виробів;

t - норма часу на контроль одиниці продукції;

К_дчас - коефіцієнт, що враховує додатковий час на перехід від одного робочого місця до іншого;

Ф_кор. - ефективний (корисний) фонд часу одного контролера за період, на який заплановано програму випуску виробів.

Методи технічного контролю можуть бути: суцільний, вибірковий, статистичний, летючий, інспекційний, самоконтроль.

Суцільний – перевірка кожного окремого виробу в партії виготовленої продукції. Контроль здійснюється за показниками якості, визначеними стандартами, технічними умовами або іншими технічними документами.  Суцільний контроль застосовується:

- при контролі предметів праці, у яких абсолютно неприпустимий пропуск дефектів, зокрема, при виготовленні відповідальних деталей, а також після операцій, що мають вирішальне значення для наступної обробки виробів;

- в умовах виробництва, що обумовлюють великий відсоток браку;

- при перевірці готових виробів, однорідність яких у виробництві недостатньо забезпечена;

- при перевірці найбільш дорогих виробів в умовах одиничного виробництва.

Вибірковий – перевірка вибірки (проби з великої партії продукції з висновками за результатами контролю вибірки про якість усієї партії. Даний метод контролю застосовується для однакових заготівель або деталей, що виготовляються у великій кількості, якщо забезпечується стабільність технологічного процесу й однорідна якість вихідного матеріалу. Чим вища однорідність вихідних матеріалів і більша стабільність технологічного процесу, тим менший обсяг вибірки. При наявності дефектних одиниць при вибірковому контролі продукції у вибірці вся контрольована партія підпадає під суцільний контроль. Правила відбору одиниць продукції у вибірку визначаються державним стандартом.

Основні види вибірки, які використовуються при вибірковому контролі:

1. Власне випадковий вибір – з великої генеральної сукупності групують елементи за певними ознаками, з різних згрупованих структурних елементів у випадковому порядку, інколи повторюючись, здійснюють вибірку;

2. Механічний добір – генеральна сукупність поділяється на стільки груп, скільки елементів повинна містити вибіркова сукупність, і з кожної групи відбирається одна одиниця спостереження;

3. Типовий добір – генеральна сукупність поділяється за певною ознакою на типові групи, і добір одиниць дослідження здійснюється з кожної групи окремо;

4. Багатоступінчаста вибірка – генеральна сукупність представляється різнорідною, що складається з груп, підгруп, спочатку виділяється вибірка великих груп, потім вибірка підгруп, потім добираються самі одиниці дослідження;

5. Квотна вибірка – побудова такої вибіркової сукупності, структура якої цілком збігається з структурою генеральної сукупності за обраними характеристиками, квота – це строго задана величина, що пропонує, скільки одиниць спостереження повинне входити у вибіркову сукупність із заздалегідь фіксованими значеннями параметрів квот.

Статистичний контроль використовують в умовах стійких технологічних процесів. Порівняно із суцільним контролем, він скорочує число контрольованих об’єктів, однак трудомісткість кожної контрольної операції зростає через використання вимірювальної апаратури, а не простих контрольних інструментів.

В умовах масового і крупносерійного виробництва, а також у випадках