Гідроенцефаліт, страница 3

1. Наднирники: не збільшені, жовтого кольору, подовжено-еліпсовидної форми, розмір близько 1 см, маса менше 0,5 м. Межа між кірковим і мозковим шаром виражена добре, кірковий шар - темно-червоний, мозковий – світло-червоний.

2. Щитовидна залоза: без видимих змін (темно-червона, частки мигдалеподібні, довжиною близько 1 см, консистенція пружна, малюнок будови збережений).

Патологоанатомічний діагноз

1. Гідроенцефаліт.

2. Набряк легень.

3. Легеневе серце.

4. Мыокардыодистрофія.

·  Заключна частина:

На підставі анамнестичних, клінічних даних та результатів розтину трупа цуценяти було встановлено, що  основним захворюванням у нього була водянка головного мозку . Причиною  смерті могло було бути випотівання ліквору у порожнину мозку.

Ускладнюючі та супутні захворювання відсутні.

Додаткові дослідження не проводилися.

Клініко-анатомічний аналіз діагностичного випадку захворювання

2.1. Стисле визначення сутності хвороби,  діагностованої на розтині.

Гідроцефалія – ​​це вроджене захворювання собак, що характеризується надмірним утворенням і накопиченням ліквору в мозкових шлуночках. У той же час загальний обсяг головного мозку залишається незмінним, тому через підвищення тиску в мозкових шлуночках зменшується кількість нервової тканини, що і призводить до важких проявів хвороби.  Розвитку даного захворювання стає можливим внаслідок  невідповідності розмірів головного мозку і черепної коробки у карликових порід собак, а також – порушення відтоку ліквору за синдрому Кіарі. Найбільш схильні до цього захворювання карликові породи собак (йоркширський тер'єр, чихуахуа, той-тер'єр та ін.).

2.2 Етіологія

Обструктивна гідроцефалія:

• Вроджена мальформація мезенцефалічної  протоки (від легкого стенозу до повної відсутності).

• Обструкція протоки вдруге до інфекції, запалення або компресії масами (пр. новоутворення стовбура мозку, абсцес, гранульома).

Сполучена гідроцефалія:

• Порушення всмоктування - запалення мозкових оболонок  (пр. чума собак, КВК), субарахноїдальні крововиливи, первинна циліарная дискінезія, неоплазія арахноїдних грануляцій.

• Збільшення утворення ЦСР при новоутвореннях (вкрай рідко).

Компенсаторна гідроцефалія:

• Мальформації розвитку (пр. гіпоплазія або аплазія мозку).

• Деструкція паренхіми мозку при внутрішньоматковій вірусній інфекції (пр. парвовіроз котів).

• Некроз мозку вторинний до судинних порушень.

Найчастіший вид гідроцефалії у собак – вроджена обструктивна гідроцефалія через різні аномалії мезенцефалічної протоки.

2.3 Патогенез і симптоми

Найчастіше ознаки гідроцефалії стають помітними у цуценят у віці 1,5 місяці, але у дорослих собак патологія також може проявитися. Навіть невеликий стрес може послужити причиною, а до летального результату привести будь-яка травма.

До найбільш типових симптомів гідроцефалії можна віднести наступні:

собака починає ходити по колу без видимої мети, закидати або нахиляти голову; проявляється косоокість, порушується зір, можуть виникнути напади на зразок епілепсії; череп сильно збільшується і набуває опуклої форми;

іноді під шкірою стають помітні черепні шви; у цуценят порушується координація рухів і видно затримку розвитку (в першу чергу, психічного);

рідина, яка накопичується в черепній коробці, починає тиснути на мозок, що призводить до неминучого летального результату.

Діагноз гідроцефалія повинен бути точно встановлений за допомогою УЗД мозкових шлуночків, МРТ,  комп'ютерної томографії головного мозку.

У нашому випадку у тварини не було проявів хвороби,  крім різкого збільшення величини черепної коробки за короткий час.

2.4 Діагноз і диференціальна діагностика.

• Метаболічні і токсичні енцефалопатії

• Менінгоенцефаліт

• Інші вроджені вади розвитку головного мозку

• Дегенеративні енцефалопатії

2.5 Клініко-анатомічний аналіз даного випадку

У розглянутому нами випадку в головному мозку спостерігається надмірне накопичення в цереброспинальної рідини. У шлуночках головного мозку підвищується обсяг ліквору, утворюється порожнина з рідиною.

Література:

1.А.В. Лебедев, С.В. Старченков, С.Н. Хохрин, Г.Г. Щербаков Незаразные болезни собак и кошек. М.: Аквариум, 2000.

2.А.В.Жаров, В.П.Ишаков, М.С.Жаков и др.; Под ред. В.П.Шишкова, А.В.Жарова Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. М.:Колос,1995.

3.К.И.Вертинский Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. М.:Колос,1973.

4.А.В.Акулов, В.М.Апатенко, Н.И.Архипов Патологоанатомическая диагностика болезней крупного рогатого скота. М.:Агропромиздат,1987.

5.А.И.Кривутенко, П.П.Урбанович Справочник по патологоанатомической диагностике болезней сельскохозяйственных животных. Киев: Урожай,1983.

череп без шкіри

трепанація черепа

ліквор в  мозку