Складальне креслення, загальні відомості. Послідовність виконання складальних креслень, страница 2

До верхнього фланця корпуса 2 за допомогою чотирьох комплектів кріпильних виробів (у нього входять болт 11, гайка 12 і шайба 14) приєднується кришка 5. Для забезпечення належної щільності між кришкою та корпусом міститься кільцева прокладка 10 з пароніта (пресована азборезинова композиція) товщиною 2 мм.

Всередині кришки 5 мається отвір з різьбою "Тr.20´4" для штока 9. Нижній кінець штока з'єднаний замком 17 із дроту Æ3 мм із клапаном 4. На верхній квадратний кінець штока 9 надітий ручний маховичок 1, укріплений за допомогою шайби 15 і гайки 13 з метричним різьбленням M12.

Для попередження витоку пари через зазор у різьбленні штока і кришки мається чепцеве ущільнення, до якого входять:

1)  чепцеве набивання 16 – плетений шнур з азбестової пряжі, просочений салом і закладений в отвір верхньої частини кришки 5;

2)  натискна втулка 7, що притискає набивання до штока. Втулка має торцеве конічне розточення;

3)  натискна гайка 8, що нагвинчується на кришку 5. В міру стирання набивання натискна гайка підкручується.

3-я ОПЕРАЦІЯ.    Виконати ескізи даного виробу

Із числа деталей, на які складаються ескізи, виключаються стандартні деталі (болти, шпильки, гайки, шайби, штифти, шплінти і т.д.), а також деталі, занадто прості за конструкцією (прокладки, кільця, набивання, дротові замки і т.д.).

Правила виконання й оформлення ескізів деталей викладені в методичних указівках до виконання завдання з креслення "Эскизы и рабочие чертежи машиностроительных деталей", виданих у МКІ в 1978 р.

Особливу увагу при складанні ескізів деталей складальної одиниці варто звернути на узгодження сполучених розмірів суміжних деталей, тому що без цього неможлива зборка даного виробу та його робота. Наприклад:

а)  деталі, що з'єднуються на різьбленні, повинні мати те саме різьблення – одного виду і діаметра (різьблення М42´2 натискної гайки 8 і кришки 5; різьблення "Тr.20´4" штока 9 і кришки 5; різьблення M12 гайки 13 і штока 9);

б)  при з'єднанні деталей болтами, шпильками чи гвинтами відстані між осями відповідних отворів у них чи діаметри центрових кіл повинні бути рівними (розмір Æ92 центрового кола фланця корпуса 2 і розмір Æ92 центрового кола фланця кришки 5);

в)  діаметр стрижня чи зовнішній діаметр деталі, що входить в отвір іншої деталі, не повинний бути більше діаметра цього отвору (розмір Æ30 натискної втулки 7 і розмір Æ30 кришки 5; розмір Æ16 нижнього кінця штока 9 і розмір Æ16 клапана 4 і т.д.);

г)  якщо суміжними поверхнями деталей є конічні, то вони повинні мати ту саму конусність чи той самий кут при вершині (кут 90° конічної фаски сідла 3 відповідає куту 90° опорної конічної поверхні клапана 4).

На вузли виробу, що представляють собою нероз'ємні з'єднання (у нашому прикладі "Маховичок у зборі" 1) також складається ескіз, супроводжуваний основним написом і специфікацією за типом складального креслення.

4-а ОПЕРАЦІЯ.    Вибрати головне зображення виробу згідно ГОСТу 2.305-68

При виборі головного зображення виріб необхідно розташувати щодо фронтальної площини проекцій таким чином, щоб а)  головне зображення давало найбільш наочне і повне представлення про конструкцію виробу – форму, взаємне розташування і способи з'єднання можливо більшого числа деталей, що входять у даний виріб. Тому на головному зображенні, як правило, виконується фронтально-подовжній розріз (див. рис. 1);

б)  головне зображення доповнювалося найменшою кількістю інших зображень, необхідних для повного виявлення конструкції даного виробу, і забезпечувало найкраще використання поля креслення;

в)  головне зображення за можливістю відповідало робочому положенню виробу, що є основним при його експлуатації.

Наприклад, вироби, що за конструктивними особливостями можуть займати тільки одне визначене робоче положення, на кресленні повинні зображуватися в тому ж положенні.


Вироби, що складаються з деталей, обмежених сукупністю співвісних поверхонь обертання, зображують у горизонтальному положенні щодо основного напису.