Хань Фейцзи (біля 280-230). Вперше (спираючись на ідеї Сунь-цзи) добірно розроблена концепція деспотичної держави. Завершив побудову теоретичної системи легістів – своєрідної філософії права. Принцип цієї системи такий: Дао – природність всіх речей. У відповідності до законів природи, її ладу лі, і треба розробляти закони суспільного життя фа, що спираються на тверді правила добра і зла. Хань Фейцзи вважав, що оволодіння Дао може давати різні результати: одні стають мудрішими, інші – безумними; одні стають працьовитішими, інші – більш лінивими. Це підкреслення релятивності Дао.
4. Мінцзя (Від 4 ст. до н.е.). Буквально – школа імен, „виправлення імен” (чжен мін). Школа софістів-номіналістів: на засадах ієрогліфіки розроблялись гносеологія, логіка, діалектика, класифікації. Проблеми: умовності імен; зв’язку імен (мін) і дійсності (ши); співвідношення понять з поняттями, понять з дійсністю; парадокси мови і мислення. Апорії.
Хуей Ши (*370-*310). Єдність „тьми” речей. Мінливість.
Гунсунь Лун (*320-*250). Різниця, відмінність „тьми” речей. Різні типи загальності (єдності) речей. Відокремлення імен від реального об’єкту. Абсолютизація якостей, ознак, явищ і речей. Розробив 21 апорію. Серед них:
· Літаючі птахи – не рухаються.
· Тінь птаха, що рухається, – нерухома.
· Дворовий пес – не собака.
· „Білий кінь – не кінь”.
· Якщо від палиці щодобово віднімати половину, то й через 10000 колін від неї щось полишиться.
· Уявлення не може охопити всього, оскільки світ речей нескінченний.
При імперії Хань (3 ст. до н.е. – 2 ст. н.е.) конфуціанство придбало статус офіційної ідеології і згодом протягом сторіч значно впливало на вигляд традиційної китайської цивілізації. Розвиток філософської думки в цей час характеризувався традиційністю: для неї притаманна виняткова стабільність кола основних філософських проблем і категорій, а переважними формами філософської творчості були коментарі й компіляція канонічних творів.Конфуцій наче б то редагував найдавніші канонічні тексти в китайській культурі. Класичні редагуванняробилися багатьма до давніх творів «Шу-цзін» (історія), «Ши-цзін» (книга пісень) «І-цзін» (книга змін). „Чунь-цу” („Весна і осінь”); «Лі-цзи» (ритуали); «Юе-цзи» (книга про музику), які стали тепер канонічними.
Стабілізувались категорії: гу – причина; лей – рід; бі – необхідність, лі – лад. Також до основних у системі належать категорії: тривалість, протяжність, тотожність і розрізнення буття. Ці – першоречовина (апейрон), першостихія буття. Юань-ці – матерія (підвалини світу). Ян-ці – легкі частки, з яких небо, космос; інь-ці – важкі частки, з яких вода, земля і різні тіла. Із взаємодії часточок виникає все суще. Сюньгусюе – тлумачення, інтерпретація, екзегеза. Своєрідне розуміння Абсолюту позначене категорією Дао.
Неоконфуціанство (Х ст. – 1911).
Сунь-цзи (*298-238). – засновник його підстав, які розвинув Дун Чжу-ту. Посилення мотивів легізму у конфуціанстві за рахунок даоських ідей. Дао – космічне й моральне – через послідовну зміну інь і ян: відносно Неба вони – два початки буття світу; відносно Землі вони – сила і слабкість; відносно Людини вони – «жень» (гуманність і справедливість).
Хань Юй (768-824) – чиновник, викладач, філософ династії Тан. Раціоналізм. Попередник неоконфуціанства. Спрощує „дао”. Панує загальна любов (гуманність). Її здійснення – це справедливість, а поведінка, що відповідна до любові й справедливості – це дао (гуманний, моральний шлях). Здійснювати людське так як треба – це почуття зобов’язання в людині. Йти цим шляхом – це дорога людини. мати все у собі самому й не чекати нічого ззовні – це внутрішнє досягнення людини. Царі влітку носять одяг з легкої тканини, взимку з теплого хутра; відчувають спрагу – п’ють, відчувають голод – їдять: дії різні, але їх розумність у тому, що – єдині. Питають: чому люди непокірні, як у старі часи? Це те ж саме, що ганити за теплий одяг узимку чи за питво у спрагу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.