4-а
ОПЕРАЦІЯ. Намітити необхідну кількість зображень (видів, розрізів, перерізів
і виносних елементів)
Потрібно пам'ятати, що
кількість зображень на складальному кресленні виробу визначається складністю та
розмаїтістю форми, взаємозв'язком і взаємним розташуванням усіх деталей, що
входять у даний виріб, у той час як кількість зображень, необхідних для даної
деталі, залежить тільки від її форми і розмірів. Тому не можна механічно
перекреслювати всі зображення деталі, дані на складальному кресленні. Потрібно
конкретно, для кожної деталі окремо визначити необхідну для неї кількість
зображень – видів, розрізів, перерізів, виносних елементів.
Подальші операції зі
складання робочого креслення деталі (вибір масштабу, формату, компонування
креслення, нанесення зображень, їхнє обведення, штрихування і т.д.) розглянуті
докладно в методичних вказівках, що згадуються, "Эскизы и рабочие чертежи
машиностроительных деталей".
Особливо варто звернути
увагу на простановку розмірів. Розміри деталі визначаються безпосередньо за
складальним кресленням (за допомогою вимірника, лінійки та транспортира) з
урахуванням масштабу зображення. При цьому обов'язково враховувати
рекомендації, дані в спеціальному методичному посібнику з простановки розмірів*).
Для прикладу розглянемо
деталювання складального креслення запобіжного клапана (див. рис. 1). Виберемо
три основні деталі виробу: корпус (поз. 1), стакан (поз. 2) і клапан (поз. 3).
При розгляді даного приклада зупинимося тільки на проведенні другої, третьої та
четвертої операцій, тому що саме вони закладають основу правильного виконання
робочого креслення кожної деталі.
Клапан (поз. 3). Форма клапана
цілком була розкрита при читанні складального креслення. Розглядаючи зображення
клапана, можна додати, що зовнішня і внутрішня його форма складається зі
сполучення конічних і циліндричних поверхонь, а також сфери і площин.
Аксонометричне зображення клапана, дане на рис. 3, наочно показує його форму.
За головне
зображення клапана можна взяти фронтальний розріз і з огляду на те, що клапан в
основному являє собою тіло обертання, розташувати його вісь горизонтально (рис.
4). За допомогою суцільної хвилястої лінії можна зберегти частину зовнішнього вигляду,
щоб показати більш чітко опорну конічну поверхню, якою клапан прилягає до сідла
стакана.
Щоб показати форму,
розміри і кількість ребер клапана, додамо ще одне зображення – профільний
розріз А–А.
Стакан (поз. 2). Форма стакана
була нами пояснена при читанні складального креслення. Додамо тільки, що зовнішня
і внутрішня його форма складається в основному з циліндричних поверхонь і
площин. Маються також конічні поверхні (сідло, фаска та елемент гайки). Стакан
має зовні трубне різьблення G 1¾ для укручування в нього кришки. Вихідний отвір стакана має трубне
різьблення G ⅝. Аксонометричне зображення склянки
(рис. 5) наочно показує його форму.
За головне зображення
стакана можна взяти його профільну проекцію на складальному кресленні. Це зображення
(рис. 6) дає більш повне представлення про конструкцію деталі. Частину
фронтального розрізу сполучаємо з частиною виду, розділяючи їх суцільною
хвилястою лінією. Це дозволяє зберегти на зовнішньому вигляді елементи гайки,
різьблення, фаску і проточку.
Крім того,
необхідно дати друге зображення стакана – вид зверху, щоб за допомогою
горизонтального розрізу А–А показати шестигранну форму гайки і проставити
розмір під ключ.
