Модульна контрольна робота з дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”

Страницы работы

9 страниц (Word-файл)

Содержание работы

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

Кафедра фінансів

Модульна контрольна робота

з дисципліни “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”

Студент факультету

підвищення кваліфікації

та перепідготовки

1 курсу, групи 12-ПС,

спеціальності 7.03050802

“Банківська справа”                                                                                               В.С.Діденко

ХАРКІВ 2011

І варіант

1. Чорна металургія - матеріаломістка галузь. Через це підприємства чорної металургії розміщують поблизу джерел сировини або палива, або між ними (на сировину і паливо припадає основна частина витрат).
Донецький металургійний район виник біля родовищ коксівного вугілля на основі переробки руд, що надходять із Придніпров'я (вагони з коксом їдуть до Придніпров'я, а назад повертаються із залізною та марганцевою рудою). В свою чергу на Донбасі розташовано великі коксохімічні комбінати, вони дають понад половини коксу. Кокс використовують як технічне паливо для виплавлення чавуну, а коксівний газ - як висококалорійне паливо для металургійних комбінатів і як сировина в хімічній промисловості. Таким чином, у Донбасі є декілька факторів які сприяють розвитку  чорної металургії: значні паливні та сировинні ресурси (хоча слід відзначити, що родовища залізних руд мають місцеве значення), добре розвинена транспортна мережа, близьке розташування значних споживачів (металоємного машинобудування), та в деякій мірі трудовий фактор (велика урбанізованість територій регіону). Серед основних стримуючих факторів в першу чергу слід зазначити екологічний фактор (значне погіршення екологічної ситуації) та дефіцит води (оскільки чорна металургія та інші представлені в регіоні галузі є значними споживачами води). Також до стримуючих факторів на даний час можна віднести застарілі технології та т.з. світову фінансову кризу, оскільки вона визвала скорочення попиту на продукцію чорної металургії в даний час.

 Визначальним фактором формування Донецького району чорної металургії є паливо – коксівне вугілля Донбасу, залізні  (Криворіжжя) і марганцеві руди (Нікополь) надходять сюди з Придніпров’я.

2. Рівненський льонокомбінат розміщено в Волинському економічному районі. Житомирський льонокомбінат розміщено в Столичному економічному районі. Найбільші льонокомбінати Рівненський і Житомирський на яких здійснюється виробництво лляних тканин зосеред­жено в районах вирощування льону (Полісся), бо сировина (стебло льону) нетранспортабельна. Сировинний фактор розміщення даного виробництва є визначальним.

3. Оскільки тепловим електростанціям (ТЕС) належить особливе місце серед паливомістких галузей належить. Для ТЕС треба дуже багато палива на рік. Тому, ТЕС розташовують поблизу джерел палива. Передавати електроенергію на великі відстані невигідно через значні втрати у мережі, тому  дуже великі теплові електростанції розташовані у Донецькому (Курахівська, Старобешівська, Слов'янська, Вуглегірська) регіоні. Паливний фактор розміщення виробництва у даному випадку є визначальним в локалізації у Донецькому регіоні великої кількості ТЕС.


Характеристика економічних районів

Економічний район

Площа тис. км²

Чисельність населення, млн. осіб

Основні природні ресурси

Промисловість (основні галузі та виробництва)

Сільське господарство (провідні галузі АПК)

Транспорт, провідні види

1. Донецький (Донецька і Луганська обл.)

53,2

7,887

Донецький регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкі глини, цементного мергелю. Однак основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля (від довгополумяного до антрацитів). Пласти камяного вугілля малопотужні. Товщина пласту 40 - 70 см. У районі виявлено родовища природного газу у Червонокопівську, Славяносербську, Борівському, Співаківському, Кружилівському. Є 21 газоперспективна площа. У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська облась) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення.

Промисловість Донецького економічного району представлена наступними підприємствами:

Заводи кольорової металургії які розміщені  у Катянжинові - "Укрцинк", Микитові - ртутний комбінат, Артемівську - завод обробки кольорових металів, Торезьку - завод твердих сплавів та «Донецьквторкольормет". Також у регіоні розміщені підприємства гірничохімічного комплексу та коксохімічне виробництво. Машинобудівний комплекс регіону включає такі підприємства:

-ВО "Новокраматорський машинобудівний завод";

-Горлівський машинобудівний завод;

-Маріупольський завод важкого машинобудування;

-ВО "Луганський тепловозобудівний завод";

Ряд інших.

Виділяють такі промислові вузли:

Донецько - Макіївський (вугільна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, металообробна промисловість);

Горлівсько - Єнакієвський (вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна, енергетична галузі);

Краматорсько - Славянська (машинобудівна, металургійна, хімічна, енергетична, соляна, промисловість будівельних матеріалів);

Торезо - Снижнянський (вугільна, електротехнічна, легка, будівництво);

Красноармійсько - Маріупольський (чорна металургія, машинобудування, рибоконсервна промисловість);

Луганський (машинобудування, легка, харчова галузі);

Стаханово - Алчевський (вугільна, металургійна, машинобудівна);

Краснолуцько - Антрацитівський (вугільна, машинобудівна);

Свердловсько - Ровенківський та Краснодонський (вугільна).

Сільське господарство Донецького економічного району представлене зерновими культурами та тваринництвом (північна зона - розвинене зернове господарство, соняшник, молочно - мясне скотарство, свинарство, птахівництво; центрально - південна зона - приміська спеціалізація).

Регіон має 2487 км залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км. В регіоні наявні  газо – нафтопроводи. Провідний вид транспорту: залізничний.

Волинський (Волинська, Рівненська обл.)

40,3

2,2

В Волинському економічному регіоні наявні  такі корисні копалини, як крейда, кам'яне вугілля, нафта, торф, вапняки, глина. Взагалі основні запаси кам'яного вугілля у Нововолинську майже вичерпані. Є ряд значних родовищ торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін.). Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Локачі (6,5 млрд. м3) та значні запаси уранової руди (поблизу м. Рівне).
Велике значення мають будівельні корисні копалини: базальт (в Івановій Долині, Берестовці); граніт (у Вирах, Осницьку, Клесові). Ці природні ресурси сприяли виникненню і розвитку потужної промисловості будівельних матеріалів)

У межах економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. Рудних корисних копалин тут практично немає. У 90-роках у Волинській області виявлені перспективні поклади мідних руд. Порівняно багатий район на будівельну сировину, (вапняки, мергелі, крейду, граніт, габро) дорогоцінні камені (топази, янтар). Один з найбагатших Північно-Західний район на водні та лісові ресурси.

Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції. Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво вантажопасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування. Хіміко-індустріальний комплекс району орієнтується в основному на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія). Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо. Лісовиробничий комплекс Північно-Західного економічного району складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Ківерці, Радивилів, Луцьк, Ківерці, Рівне).

Сільське господарство Полісся спеціалізуються в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку власної сировини, а тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна. Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії.

Серед галузей транспортного комплексу Волинського району найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни.

Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська обл., м. Київ)

9,070

7,5

Серед корисних копалин Столичного району переважають будівельні матеріали, особливо будівельне і декоративне каміння.

У Житомирській області знаходяться всесвітньо відомі родовища червоних, рожевих і сірих гранітів, чорних і сірих лабрадоритів. Граніти і гнейси видобувають у долинах річок Росі, Ірпеня та Тетерева. Вздовж правого берега Десни знаходяться значні поклади крейди, яка цілком придатна для виробництва цементу, високої якості паперу тощо. Сировинною базою для цементної промисловості в районі є також великі запаси мергелю. Виявлено поклади цегельних, черепичних та вогнетривких глин. Будівельні піски переважають у північній частині району.

У Чернігівській області є невеликі поклади фосфоритів, нафти (Гнідинцівське, Леляківське родовища), на Житомирщині — бурого вугілля, в Чернігівській і Жит (титанові руди) знаходяться в Житомирській області (долина ріки Ірші). У Київській області виявлено значні поклади уранових руд, що не розробляються. Район має лікувальні грязі і мінеральні води (Миронівський, Білоцерківський та Броварський райони Київської області, Житомир, Новоград-Волинський та інші).

Відкрито значні поклади бурштину.

Паливно-енергетичний комплекс Столичного району працює в основному на довізному кам'яному вугіллі, природному газі і нафтопродуктах.

Енергетика представлена Трипільською ДРЕС та Київськими ГЕС і ГАЕС на Дніпрі.

У Столичному районі добувають більшу частину торфу в країні. Більш як четверту частину валової продукції промисловості району виробляє машинобудування. У районі випускають будівельно-шляхові і транспортні машини, розвинуті тракторне і сільськогосподарське машинобудування, виробництво технологічного обладнання для харчової і хімічної промисловості, торгівлі і громадського харчування, комунального господарства. Налагоджене виробництво різноманітних верстатів та інструментів. У Києві переважає точне і неметаломістке машинобудування. За межами Києва спеціалізація машинобудування, особливо в середніх і малих містах, дещо інша. Зростає частка виробництва обладнання для харчової промисловості, сільськогосподарських машин тощо.

Хімічна промисловість району не має такого повсюдного розміщення, як машинобудування і металообробка. Разом з тим в окремих промислових вузлах і центрах вона доповнює виробничі комплекси міст. Основним напрямом галузі хімічної промисловості в Столичному економічному районі є виробництво штучного і синтетичного волокна, пластмаси, шин і гумоазбестових виробів, азотних добрив, засобів захисту рослин, кормових антибіотиків, лаків і фарб тощо.

У Столичному районі добре розвинутий лісовиробничий комплекс. На нього припадає понад 12 % валової продукції промисловості. На Поліссі зосереджено основні запаси деревини, місцями лісистість тут перевищує 50 % території. Проте район не забезпечує себе деревиною. Лісовиробничий комплекс має всі стадії технологічної переробки деревини — лісозаготівлю, лісопиляння, фанерне, меблеве, паперове та лісохімічне виробництва.

Основною продукцією лісовиробничого комплексу є меблі, фанера, папір, будівельні матеріали і музичні інструменти, сувеніри. Підприємства комплексу розміщуються на півночі району або на водних і залізничних шляхах сполучення, якими з Росії і Білорусі надходить сировина.

Основними центрами меблевої промисловості є Київ, Чернігів, Житомир, Коростень, Біла Церква, Фастів, Прилуки, Поліське та інші. Целюлозно-паперова промисловість працює переважно на девізній сировині. Паперові фабрики зосереджено в Обухові Київської, Корюківці Чернігівської, Коростишеві і Малині Житомирської областей. Лісохімія представлена виробництвом скипидару, хвойно-ефірної олії, дьогтю та іншого.

Будівельна індустрія району орієнтується на сировинні ресурси та місця масового житлового чи промислового будівництва. Тому заводи залізобетонних конструкцій розміщуються в Києві, Житомирі, Чернігові, Білій Церкві. Підприємства видобутку і обробки будівельного каміння знаходяться як у сировинних районах, так і в місцях споживання.

У районі сформувався найпотужніший у країні комплекс скляної і фарфоро-фаянсової промисловості.

Провідною галуззю сільського господарства району є рослинництво. Це насамперед вирощування зерна, технічних і кормових культур. Із зернових висівають озиму пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, гречку, поширені зернобобові культури. На півночі переважають посіви жита і гречки, на півдні — озимої пшениці і кукурудзи. З-поміж технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам і льону. Вирощують також хміль і соняшник. Дуже поширена картопля. Чернігівська область за обсягами її виробництва посідає перше місце в країні. Овочівництво найбільше зосереджено поблизу Києва. Тут же значного розвитку дістали садівництво і ягідництво.

Тваринництво в структурі сільськогосподарського виробництва вже майже зрівнялося з рослинництвом. Рівень розвитку цієї галузі вищий, ніж у середньому по країні. В цілому тваринництво Столичного району має молочно-м'ясний напрям. Найінтенсивніше розвинуте воно поблизу Києва та обласних центрів. У виробництві м'яса переважає свинина.

Продукцію рослинництва і тваринництва району переробляє потужна харчова і легка промисловість.

Найважливішими галузями харчової промисловості, що працюють на власній сировині, є цукрова, молочна, м'ясна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова.

Похожие материалы

Информация о работе