Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Шрифтові технології», страница 9

Зовсім інші дії доводиться виконувати в тому випадку, коли ви збираєтеся ввести не цифровий шрифт, а зображення символів, зчитане з паперу або плівки за допомогою сканера. Для вводу таких шрифтів до складу системи FontLab включена програм ScanFont, яка може відкривати графічні файли, дозволяє трохи редагувати зображення, розділяє його на символи й трасує їх, тобто на виході ви одержуєте готовий контурний шрифт.

2.3 Порядок виконання роботи

1.  Дослідити можливості редактора шрифтів FontLab 4.6.

2.  Створити новий або завантажити існуючий файл шрифту.

3.  Використовуючи редактор глифів, створити набір символів з певним рисунком.

4.  Після того, як побудуєте всі латинські й кириличні знаки, зробити всі необхідні "оздоблювальні операції". Перейдіть у вікно "Font". Відкрити меню "Tools / Transform Range". У верхньому меню встановити "All characters in the font". У середньому нічого не потрібно міняти, а в нижньому лівому віконці виберіть подвійним клацанням: "Counter - Remove overlap" (для перевірки правильності об'єднання контурів), "Hints and Guidelines - Autohint" й, якщо не були встановлені ліві й праві напівапроші, "Set sidebearings - 20, 20". Натисніть "Run the program" (рис.2.2).

Рис.2.2 - Вікно “Transformmation Range”

5.  Таке спрощене хінтування не дає досить прийнятних результатів. Але для першого разу цілком підійде. Тепер, перед записом шрифту, що вийшов, треба зробити деякі дії так само майже в "автоматичному" режимі. Натисніть "Ctrl+F". У вікні, що з'явилося, на вкладці "Names" введіть ім'я шрифту й натисніть кнопку "Build Names records". Перейдіть до вкладки "Copyright" і внесіть необхідні дані. Там, де це можливо, натискайте кнопку "Auto". FontLab заповнить потрібні поля замість вас (рис.2.3).

6.  Установіть (інсталюйте) отриманий шрифт. Напишіть ним кілька фраз і подивіться, чи не "випадають" із загального порядку деякі знаки. При необхідності підправте їх в FontLab. Результат шрифту в цілому показаний на рис. 2.4.