Основні визначення міжнародного гуманітарного права, страница 10

Половина подвійного розпізнавального медальйону, заповіт та інші документи, які мають значення для сім'ї загиблого (померлого), гроші, предмети, що знайдені на тілі і мають об'єктивну або суб'єктивну цінність, після складання опису в двох примірниках запечатуються в конверт, із вкладенням другого примірника опису, і разом з актами про здійснення поховання та списками за­гиблих (померлих) відправляються до Національного Довідкового Бюро.

Особисті речі військовослужбовців, які загинули (по­мерли), відсилаються їх родичам, які мають право наслідування по закону. Предмети військового обмунди­рування (за винятком інвентарних речей), що належать особам офіцерського складу і прапорщикам (мічманам), відсилаються родичам разом із особистими речами, а речі, що належать старшинам, сержантам та рядовому складу - здаються на склади військових частин.

2.5.3.5.  Для цвинтарів і окремих могил вибираються кращі ділянки відкритої і сухої місцевості (сквери, площі, узлісся лісів або гаїв, перехрестя доріг тощо).

Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних ви­мог під час вибору місць для поховання військовослуж­бовців, які загинули в бою (померли), а також у разі очи­щення поля бою організовують начальники медичної служби з'єднань, військових частин. За необхідності здійснюються дезінфекційні заходи.

Після відповідного оформлення цвинтарі (могили) здаються по актах представникам місцевих органів вико­навчої влади або військових комісаріатів, які в подаль­шому відповідають за їхній стан.

2.5.3.6.  Поховання тіл загиблих (померлих) або їх ос­танків,  по можливості,  повинно проводитися індивіду­ально, відповідно до звичаїв і обрядів релігії, до якої во­ни належали.

Спалювання трупів здійснюється лише в тому випад­ку, якщо це продиктовано нагальними міркуваннями санітарного порядку або мотивами, пов'язаними з релігією загиблих (померлих).

2.5.3.7.  Після поховання командиром підрозділу (ко­манди) з організації поховання складається акт про його проведення, з описанням місця, де воно було здійснене (із вказанням точних географічних координат). До цього акта додаються поіменні списки розпізнаних тіл та відо­мості щодо кількості нерозпізнаних тіл і їхнього опису.

Акти про поховання та поіменні списки загиблих (по­мерлих) завіряються підписом особи, яка є відповідальною  за  поховання,  із  прикладанням  гербової  печатки військової частини (організації) і затверджуються стар­шим командиром (начальником).

Тільки-но дозволить обстановка і, щонайпізніше, із закінченням воєнних дій, ці акти, списки і пакети з ре­чами загиблих (померлих) по каналах міжнародного зв'язку у встановленому порядку передаються компе­тентним органам державної влади протилежної сторони.

2.5.4.  Військовополонені

2.5.4.1.  З військовополоненими (пункт 1.2.31 Керів­ництва) слід поводитись гуманно, не допускати щодо них актів насильства, залякування та образ.

Військовополонені у повному обсязі зберігають свою ци­вільну правоздатність, якою вони користувались до полону.

Пораненим і хворим із числа військовополонених по­винна надаватись своєчасна медична допомога.

До офіцерів та військовополонених, які прирівняні до них, необхідно ставитися з повагою, відповідною до їхнього звання та віку.

Військовополонені підпорядковуються законам, військовим статутам і наказам тієї держави, збройні си­ли якої їх захопили. Остання має право вжити судових або дисциплінарних заходів відносно будь-якого військо­вополоненого, який скоїв порушення цих законів, військових статутів або наказів. Військовополонений мо­же бути покараний лише один раз за один і той же про­ступок або по одному і тому ж звинуваченню.

2.5.4.2.  Статус   військовополоненого   і   право   на відповідне поводження з ним набирають силу з моменту взяття військовослужбовця у полон.

2.5.4.3.  Військовополонений зобов'язаний пред'явля­ти своє посвідчення особи за будь-якої вимоги.

Посвідчення особи у військовополоненого не вилу­чається, а за відсутності такого в корпусних пунктах прийому військовополонених йому оформляється і ви­дається тимчасове посвідчення особи.

2.5.4.4.  У тому випадку, якщо підрозділ, який захо­пив військовополонених, не в змозі забезпечити їх еваку­ацію, утримання та охорону доти, доки евакуація не ста­не можливою, цьому підрозділу слід звільнити військово­полонених та вжити заходів щодо забезпечення:

• власної безпеки (наприклад, швидко висунутися в інший район);

• безпеки тих, кого звільняють (наприклад, передати відомості про них тим, хто зможе прийти на допомогу, забезпечити сигнальними засобами для позначення місця знаходження).

2.5.4.5.  Допит військовополонених повинен проводи­тись зрозумілою для них мовою, без застосування кату­вань та інших примусових заходів.

Під час допиту кожний військовополонений зобов'яза­ний повідомити лише своє прізвище, ім'я та по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер або, через брак такого, іншу рівноцінну інформацію.

2.5.4.6.  Військовополонених слід обшукати, роззброїти, забезпечити їх захист, надати медичну допо­могу і евакуювати.

2.5.4.7.  Усі речі та предмети особистого користування (крім  зброї,   військового  спорядження  і  бойових  доку­ментів), засоби індивідуального захисту, знаки розпізна­вання   та   державної   належності,   нагороди   (відзнаки), предмети обмундирування і харчування, грошові суми та предмети, що мають суб'єктивну цінність, залишаються у власності військовополонених. Виняток складають ви­падки, коли вилучення вказаних предметів і речей дик­тується необхідністю забезпечення безпеки військовопо­лонених. У такому разі вилучення здійснюється лише за розпорядженням офіцера, який відповідає за утримання військовополонених,    після   складання   акта   і   видачі військовополоненому розписки із розбірливо вказаними посадою, військовим званням, прізвищем, іменем та по батькові особи, яка видала цю розписку.

Усі зазначені в розписці речі, а також грошові суми повинні бути повернуті військовополоненим із закінчен­ням їхнього полону в тому вигляді, у якому вони були вилучені.

2.5.4.8.  У ході воєнних дій військовополонені в ко­роткий термін виводяться з районів воєнних дій до бри­гадного пункту прийому військовополонених з метою проведення їх первинної реєстрації.