Учбово-методичний посібник для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Основи теорії криптографії і криптоаналізу”, страница 6

1. Інформація доступна людині, якщо вона утримується на матеріальному носії, тому що за допомогою матеріальних засобів можна захищати тільки матеріальний об'єкт,тому об'єктами захисту є матеріальні носії інформації. Розрізняють носії-джерела інформації, носії-переносники інформації і носії-одержувачі інформації. Наприклад, креслення є джерелом інформації, а папір, на якому воно намальоване, – носій-переносник інформації. Фізична природа джерела і носія в цьому прикладі та сама – папір. Однак між ними існує різниця. Папір без нанесеного на ньому тексту, малюнка може бути джерелом інформації про його фізичні і хімічні характеристики. Коли папір містить семантичну інформацію, йому присвоюється інше ім'я: креслення, документ і т.д. Креслення деталі вузла входить до складу більш складного документа – креслення приладу, чи механізму машини і т.д. аж до конструкторської документації зразка продукції. [5]

Отже, у залежності від призначення, джерелу можуть присвоюватися різні імена. Але незалежно від найменування документа, захищати від розкрадання, зміни і знищення інформації треба аркуші паперу, що мають визначені розміри, вагу, механічну міцність, стійкість фарби, чорнила до зовнішніх впливів. Параметри носія визначають умови і способи збереження інформації. Інші носії, наприклад, поля не мають чітких границь у просторі, але в будь-якому випадку їхні характеристики вимірювані. Фізична природа носія-джерела інформації, носія-переносника і носія-одержувача може бути як однаковою, так і різною. [4]

Передача інформації шляхом переміщення її носіїв у просторі зв'язана з витратами енергії, причому величина витрат залежить від довжини шляху, параметрів середовища і виду носія. [4]

2. Цінність інформації оцінюється ступенем корисності її для користувача (власника, одержувача). Інформація може забезпечувати її користувачу визначені переваги: приносити прибуток, зменшити ризик у його діяльності в результаті прийняття більш обґрунтованих рішень і ін.

Нейтральна інформація не впливає на стан справ її користувача, але носій з нейтральною для конкретного одержувача інформацією може впливати на інший носій з корисною інформацією, якщо близькі за значеннями параметри носіїв, наприклад, частоти коливань електромагнітних полів різних джерел. Носії інформації, які впливають на інший носій, являють собою перешкоди. Те, що для одного одержувача є інформацією, для іншого – перешкода. Коли під час розмови по телефону через несправність у ланцюгах комутації телефонної станції чутна розмова інших людей, то кожна пара абонентів сприймає розмову іншої як перешкоду. [2]

Шкідливою є інформація, у результаті використання якої її одержувачу наноситься моральний чи матеріальний збиток. Коли така інформація створюється навмисно, то її називають дезінформацією. [7] Часто шкідлива інформація створюється в результаті цілеспрямованої чи випадкової модифікації її при переносі з одного носія на іншій. Якщо носії люди, то шкідлива інформація циркулює у вигляді слухів. Широко практикується спосіб дезінформування людей шляхом використання механізму поширення слухів.

Корисність інформації завжди конкретна. Немає коштовної інформації взагалі. Інформація корисна чи шкідлива для конкретного її користувача. Під користувачами мається на увазі як одна людина чи автомат, так і група людей і навіть усе людство. Надзвичайно коштовна інформація для одних користувачів, може не представляти цінності для інших. Навіть інформація, коштовна для всього людства, наприклад, технологія виготовлення ліків від небезпечних хвороб, для конкретної здорової людини може не представляти інтересу.

Тому при захисті інформації визначають, насамперед, коло осіб (фірм, держав), зацікавлених в інформації, що захищається, тому що імовірно, що серед них виявляться зловмисники.

3. З огляду на те, що інформація може бути для одержувача корисною або шкідливою, що вона купується і продається, інформацію можна розглядати як товар. Ціна інформації зв'язана з її цінністю, але це різні поняття. [9] Наприклад, при проведенні досліджень можуть бути витрачені великі матеріальні і фінансові ресурси, що завершилися негативним результатом, тобто не буде отримано інформацію, на основі якої її власник може дістати прибуток. Але негативні результати являють цінність для фахівців, що займаються розглянутою проблемою, тому що отримана інформація укорочує шлях до істини.

Корисна інформація може бути створена її власником у результаті науково-дослідної діяльності, запозичена з різних відкритих джерел, може потрапити до зловмисника випадково, наприклад, у результаті ненавмисного підслуховування і, нарешті, добута різними нелегальними шляхами. Ціна інформації, як будь-якого товару, складається із собівартості і прибутку.

Собівартість визначається витратами власника інформації на її одержання шляхом:

-  проведення досліджень у наукових лабораторіях, аналітичних центрах, групах і т.д.;

-  покупки інформації на ринку інформації;

-  добування інформації протиправними діями. [5]

Прибуток від інформації через її особливості може приймати різні форми, причому грошове її вираження не є самою розповсюдженою формою. У загальному випадку прибуток від інформації може бути отримано в результаті наступних дій:

-  продажу інформації на ринку;

-  матеріалізації інформації в продукції з новими властивостями або технології, що приносять прибуток;

-  використання інформації для прийняття більш ефективних рішень.

Остання форма прибутку від інформації не настільки очевидна, але вона найпоширеніша. Це обумовлено тим, що будь-яка діяльність людини є по своїй суті послідовність прийняття ним рішень. Більшість рішень приймається людиною несвідомо, вона усвідомлено приймає в основному життєво важливі рішення. [2]

Для прийняття будь-якого рішення потрібна інформація, причому, чим вище ризик і ціна рішення, тим більшого об'єму повинна бути інформація. Міркування перед ухваленням рішення є не що інше, як переробка людиною наявної в неї інформації. По своєму досвіду кожний знає, як важко прийняти відповідальне рішення в умовах дефіциту інформації або часу.