Р==100 К^Рк,
де Р— зусилля штампування, МП; Кс — коефіцієнт, що враховує складність форми кованки; призначається в межах 6,4 ... 7,3; менші значення приймають для простих за формою кованок. Площу проекції кованки на площину рознімання штампа визначають з урахуванням облойної канавки.
Для закритого штампування масу падаючих частин молотів і зусилля пресів зменшують на 20... 25%, що зумовлено відсутністю облойних канавок.
Необхідне зусилля для КГШП залежно від шляху переміщення повзуна визначають як
р - 2 р» ^ ___ пяй\ '- 4-^2-7?/^' ^
де Р — припустиме зусилля преса для значення недоходження повзуна На (м) від кінцевого нижнього положення, Н; Рн — номінальне зусилля преса, Н; К —радіус кривошипа, м.
Зусилля штампування на гвинтовому пресі приблизно визначають як
Р—Юов^к,
де Р — зусилля штампування, МН; Ов — межа міцності штампового металу, МПа.
Зусилля штампування на гідравлічному пресі запишемо у вигляді
Р,==К,К,рР
де К1 і К2 — коефіцієнти, що враховують відповідно умови штампування та об'єм нагрітого металу; для кованок простої форми приймають К1=1, а для кованок складної форми К1=2; для кованок з об'ємом до 25 см3 К2=1,.а для кованок з об'ємом понад 25000 см3 К2=0,4; р — питоме зусилля деформування металу при температурі штампування, МПа.
Зусилля висаджування на ГКМ
'Р==Кл.Рк,
де Кс — коефіцієнт, що враховує складність форми кованки, який приймають в межах 2 ... 8.
Нагрівальні печі
Нагрівальні печі в ковальсько-штампувальному виробництві класифікують за режимом нагрівання на камерні та методичні, за способом завантаження та вивантаження заготовок на періодичні та безперервні, за джерелами отримання тепла вони є електричні та полум'яні, за способом використання вихідних газів — рекуперативні та регенеративні, за видом палива — газові,. рідинні та твердопаливні.
Потужність, необхідну для. нагрівання заготованок, визначають за формулою
^
С(Т,-ГОС^ ^ ^)
де N — корисна потужність печі, кВт; С — середня питома теплоємність в інтервалі температур Гі і Тч, кДж/кг °К; T1 і Т2— початкова та кінцева температура заготовок, °К; Оз — маса заготовок, кг;То— час,- необхідний для нагрівання заготовок, с.
У ковальських цехах для нагрівання заготовок залежно від маси та серійності їх виготовлення застосовують печі періодичної дії, одно-, двокамерні, щілинні, з висувним дном (з одним та двома візками), методичні (перекочувальні з нахиленим дном і з штовхачами), шахтові тощо. У штампувальних цехах використовують печі камерні (щілинні, вічкові та з захисною атмосферою), напівметодичні, методичні, карусельні (з обертовим подом або корпусом), конвеєрні (з внутрішнім і зовнішнім розташуванням конвеєра), спеціальні (для швидкісного нагрівання), індукційні, електроконтактні, електрорезистивні, а також рідинноскляні та соляні ванни.
Для безокислювального нагрівання застосовують нагрівання в атмосфері неповного згоряння палива (за недостатньої кількості кисню). Для підвищення температури коефіцієнта корисної дії печі паливо остаточно спалюють у верхніх її шарах шляхом подання туди додаткового кисню.
У процесі нагрівання металу в печах тепло передається випромінюванням, конвекцією та теплопровідністю. Конвекцією передається лише від 3 до 8% тепла.
Теплопровідність забезпечує вирівнювання температури в тілі заготовки. Зараз у кузнях переважають газові полум'яні печі. Найліпші умови для нагрівання заготовок створюють електричні нагрівачі (контактні, резистивні, індукційні, електролітні).
Перевагами електронагрівання є економія металу, що зумовлена зменшенням його вигоряння в умовах відсутності надлишку кисню; більша стійкість штампів внаслідок зменшення кількості циндри, що спричинює абразивне їх зношування; вища продуктивність праці, яка забезпечується можливістю швидкого нагрівання заготовок; кращі умови праці; вища якість заготовок, що пояснюється рівномірністю нагрівання та можливістю краще керувати температурним режимом; відсутність циндри та необхідності очищення кованок від неї.
Недоліком електронагрівання є порівняно вища його вартість.
Добирають спосіб електронагрівання згідно з рекомендаціями довідкової літератури з урахуванням експлуатаційних характеристик електроустаткування. Наприклад, високопродуктивне індукційне нагрівання доцільне для нагрівання круглих, квадратних і штабових заготовок, а використання його для нагрівання фасонних заготовок вимагає складного та дорогого спорядження й устаткування.
Для вимірювання та контролю температури в процесі гарячого ОМТ широко застосовують стаціонарні й переносні контрольно-вимірювальні прилади та цілі системи. Як первинні перетворювачі температури в них використовуються термометри термоелектричні та перетворювачі теплового випромінювання. За принципом дії їх поділяють на оптичні, радіаційні, фотоелектричні, кольорові тощо. Добір засобів вимірювання температури здійснюють за їх функціональним призначенням та залежно від рівня автоматизації виробничих процесів і способу керування ними.
Устаткування для очищення хованок
Для виконання операцій очищення кованок застосовують шротоструминне оброблення в спеціальних барабанах, галтування в обертових барабанах з абразивними та металевими елементами, витравлювання в кислотних ваннах тощо.
Очищують кованки великих розмірів спеціальними очищувальними агрегатами зі сталевими щітками, абразивними кругами тощо.
Транспортно-завантажувальне устаткування
Для транспортування заготовок у процесі їх оброблення, завантажування та виймання з технологічного устаткування застосовують бункерні, орієнтувальні, видавальні, транспортувальні та завантажувальні пристрої; захватні механізми, відсікачі, виштовхувачі, склізи, стелажі, магазини; кліщові, шиберні, грейферні та револьверні механізми; механічні руки, маніпулятори, роботи; рейкові та підвісні кантувальники; намотувальні, роз- мотувальні та виправні пристрої; штабо- та листоскладальні машини; засоби транспортування, зняття та встановлення технологічного устаткування, спорядження та інструментів; обертові крани, підвісні конвеєри, роботи, клинозабивальні машини тощо.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.