Охорона праці і навколишнього середовища. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

7 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

7.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Металургійне виробництво характеризується безперервністю або періодичністю технологічних і трудових операцій, роботою механізмів і устаткування. У цих умовах небезпечні і шкідливі виробничі фактори проявляють себе постійно або періодично. До постійних небезпечних і шкідливих діючих виробничих факторів відносяться: рухомі частини механізмів і устаткування, переміщення вантажів, теплові випромінювання, шум вібрація, а до періодичних відносяться - розплавлений метал, запиленість, загазованість та інші [22].

Показником, що характеризує періодичні і випадкові небезпечні і шкідливі виробничі фактори, є їх частота.

В процесі праці на працівників можуть впливати наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

─ шум на робочому місці;

─ статична електрика;

─ електромагнітні випромінювання;

─ несприятливі метеорологічні умови;

─ відсутність або недолік природного світла;

─ недостатня освітленість робочої зони;

─ вібрація. 

Небезпечні виробничі чинники:

─ розплавлений метал;

─ теплове випромінювання і опіки;

─ світлове випромінювання;

─ отруєння газами, що виділяються, та пилом;

─ травми, спричинені вибухом, високим рівнем шуму;

─ ураження електричним струмом;

─ механічні травми;

─ ураження при пожежах;

─ травми, пов'язані з роботою на висоті.

Причинами ураження електричним струмом є взаємодія електричного струму через дугу, зіткнення з відкритими частинами під струмом і дротами (випадкове, не викликане виробничою необхідністю, або внаслідок помилкової подачі напруги під час ремонтів і оглядів); дотик до частин, ізоляція яких пошкоджена, дотик до частин через предмети з низьким опором ізоляції; дотик до металевих частин устаткування, що випадково опинилися під напругою (в результаті відсутності або пошкодження захисних пристроїв); зіткнення з будівельними деталями конструкцій, що випадково опинилися під напругою.

Джерелами випромінювання є полум'я, нагріте до високої температури футерування ковшів і поверхня розплавленої сталі, при переливі сталі зі стальковша.

Всі джерела випромінювання мають температуру більш ніж 500 ⁰С, тому спектр випромінювання включає світлові і інфрачервоні промені. Інтенсивність випромінювання на робочих місцях, залежно від розмірів і температури джерел випромінювання і відстані до них, знаходяться в широкому інтервалі: від 0,01 до 10,5 кВт/м² .

Для підтримки оптимальних параметрів мікроклімату передбачається кондиціонування повітря другого класу, що дозволяє досягти нормовану чистоту і метеорологічні умови повітря, для чого використовується автоматичне регулювання установок кондиціонування повітря (СНіП 2.04.09-91). Для обігріву приміщень в холодні періоди року передбачається система опалювання, яка повинна бути пожежо- і вибухобезпечна.

Викиди шкідливих речовин з УКП складає: пилу – 70,76 – 86,05 мг/м³, NO – 36,40 – 53,20 мг/м³, SO₂ – 13,30 – 18,20 мг/м³, СО₂ – 6,30 – 8,68 мг/м³.

Тому ділянка УКП обладнана системами:

─ відводом газів з улавлюванням пилу;

─ відводом пилу та диму, які утворюються під час ремонту ковшів та при скачуванні шлаку;

─  відводу пилу від бункерів сипких матеріалів;

─ відводу пилу на ділянці завантаження сипких матеріалів.  

Джерелами, що створюють електромагнітні поля, є неекрановані високочастотні елементи установок: індуктори, трансформатори, конденсатори. Може виникати паразитне випромінювання, проникаюче назовні установок через отвори і нещільність в огорожах, оглядові і робочі вікна, лінії передачі енергії та ін.

Інтенсивність елетромагнітних полів не повинна перевищувати:

а) по електричній складовій в діапазоні частот 100 кГц – 30 МГц  20 В/м, 30 – 300 МГц 5 В/м; б) по магнітній складовій в діапазоні частот 100 кГц - 1,5 МГц 5В/м;

в) у діапазоні частот 300 – 300000 МГц при дії протягом усього робочого дня 10 мкВт/см², до 2 годин протягом робочого дня 100 мкВт/см², до 20 хв. протягом робочого дня 1000 мкВт/см².

Вібрація ─ це будь-яке механічне коливання пружних тіл, що проявляється в їх переміщенні в просторі або зміни їх форми.

Коливання тіл з частотою нижче 16 Гц сприймаються організмом як вібрація, а коливання з частотою 16 - 20 Гц і більш як вібрація і звук.

Джерела вібрації ─ технологічні процеси, установки, механізми машин. Причини вібрації ─  зворотно-поступальний рух системи, не урівноважені маси, що обертаються, удари деталей.

Вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна вібрація передається через опорні поверхні на тіло людини і виникає струс усього організму. Місцева (локальна) залучає до коливального руху лише окремі частини тіла.

Характеристики, що визначають дію вібрації на людину - середньоквадратичні значення віброшвидкості V (м/с) або її логарифмічні рівні в октавних смугах частот. Небезпечними резонансними коливаннями є ті частота яких співпадає з частотою окремих органів тіла (3 - 10 Гц і більш). Порогове відчуття вібрації виникає, коли прискорення її дорівнює 1% нормального прискорення сили тяжіння (~0,1м/с²); неприємне відчуття  ─ 0,4 - 0,5  м/с² .