Філософія права в системі легістської філософії. Історія та передумови зародження легізму

Тема: Філософія права в системі легістської філософії.

План:

1.  Історія та передумови зародження легізму........................................3

2.  Погляди легістів на державне управління та

суспільний розвиток.....................................................................................6

3.  Характеристика філософії права в системі

легістської філософії.....................................................................................9

Список використаної літератури.............................................................12

1.  Історія та передумови зародження легізму.

Всесвітня історія вчень про державу і право - одна з важливих складових частин духовної культури людства. У ній сконцентрований великий політико-правовий досвід минулих поколінь, відбиті основні напрямки, віхи і підсумки попередніх дослідників проблем волі, права, законодавства, політики, держави. Цей досвід впливає і на сучасні політичні і правові погляди.

Видатну роль в історії формуванні цього досвіду зіграли мислителі Стародавнього Китаю. Вони стоять у джерел виникнення теоретичного підходу до проблематики держави, права і політики.

Зусиллями давньокитайських дослідників був зроблений перехід від міфологічного сприйняття навколишнього світу до раціонально-логічного способу його пізнання і пояснення.

Отже, розвиток легістької філософії в Стародавньому Китаї можна розділити на три етапи:

- період даосизму, пов'язаний з виникненням ідеї про розвиток всесвіту і суспільства у відповідності до вічного закону „Дао”, який визначає конкретні закони неба, природи і суспільства. „Дао” є уособленням справедливості, всебічного порядку і доброзичливості. Якщо відносини в державі будуються згідно з приписами „Дао”, там панують справедливість і порядок, а значить добробут і щасливе  життя. Якщо ж ці приписи не виконуються, то в суспільстві виникають нерівність, насилля  та інші вади;

- період моїзму -  тут, як і у даосів, дуже сильні ідеї соціальної рівності, присутня критика соціальної несправедливості. Управління за моїстичної філософією має здійснювались за допомогою нагород і покарань, а також запровадженням нових законів. У цьому розумінні моїзм є предтечею ідеології легізму;

- період власне легізму, де ідея дотримання законів в управлінні державою знайшла свій всебічний розвиток.

Нас цікавить найбільш пізній період розвитку стародавньокитайської політико-правової думки, так званий період леггістів (законників). Філософія леггістів  була не стільки філософією права, скільки філософією закону. Закон проголошувався найвищим соціальним благом, а право розглядалося як похідна від закону, а не його початок.

Леггісти започаткували розвиток уявлень про закон і право і фактично є основоположниками цих уявлень, які у подальшому здобули і здобувають свій розвиток з урахуванням їх вчень і міркувань про державу і право.

На мою думку доцільним буде з питання про леггістську філософію наведення точок зору різних авторів для їх порівняння та вироблення уявлення про філософію права у леггістській філософії.

Як зазначає В.С. Нерсенянц на ранній стадії свого розвитку погляди древніх народів на світ носять міфологічний характер. У ці часи політичні і правові погляди ще не виділилися в самостійну область і являють собою складову частину цілісного міфологічного світогляду. У міфі панує уявлення про божественне походження існуючих відносин влади і порядку.

Право і закон ще не виділилися в особливу сферу норм і існують у виді аспекту релігійно схвалюваного порядку приватного, суспільного і державного життя. У законах того часу тісно переплетені міфологічні, релігійні, моральні, соціально-політичні моменти, і законодавство в цілому зводиться до божественного першоджерела. Закони приписуються або прямо богам, або їхнім ставленикам - правителям.

Політичні і правові вчення з'являються лише в ході досить тривалого існування ранньокласових суспільств і держав. Древні міфи втрачають свій сакральний характер і починають піддаватися етичній і політико-правовій інтерпретації.

Спроби раціоналізації представлень про етичний, морально-правовий