Кримінально-правова характеристика злочинним діям. Вбивство через необережність

Зміст:

Задача № 1 .............................................................................................................3

Задача № 2..............................................................................................................6

Задача № 3..............................................................................................................9

Список використаної літератури....................................................................11

Задача № 1.

Яблоков, перебуваючи у нетверезому стані, під час сварки навмисне завдав удару у підборіддя своєму тестю Коваленкові 1934 р.н., який мешкав з ним у одній квартирі. Нанесення удару призвело до тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілого.

За висновками судово-медичної експертизи Коваленко при житті страждав гіпертонічною хворобою і загальним атеросклерозом з поразкою судин головного мозку. При цих хворобливих змінах навіть удар невеликої сили в область голови міг спричинити за собою крововилив у головний мозок, що в даному випадку і стало причиною смерті. Яблоков мав уявлення про хворобливий стан тестя, але яким захворюванням Коваленко страждав він не знав.

Дайте кримінально-правову характеристику діям Яблокова. Обґрунтуйте своє рішення.

Відповідь:

Дії Яблокова слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство через необережність. У даному випадку стосовно заподіяння смерті Коваленка присутні всі ознаки об’єктивної сторони вбивства через необережність.

Об’єктивна сторона злочину характеризується:

1)  діянням – посяганням на життя іншої людини;

2)  наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого;

3)  причинним зв’язком між діянням та наслідками, тобто дане діяння є злочином з матеріальним складом.

Об’єктивна сторона злочину виражається у діях Яблокова – завдання удару по голові, наслідку у вигляді його смерті і причинного зв’язку між діями Яблокова та наслідком, що настав.

Як вказано у п. 26 Постанови ПВС України № 2 від 07.02.2003 р. „Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи”. У випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК.

Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб’єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

У даному випадку присутній причинний зв’язок за наявності певних обставин на стороні потерпілого, якими є гіпертонічна хвороба і загальний атеросклероз з поразкою судин головного мозку. Питання про відповідальність особи при наявності такого зв’язку вирішується в залежності від психічного відношення винного до обставин, що маються на боку потерпілого, тобто в залежності від суб’єктивної сторони злочину. Так, як за умовами завдання Яблоков не знав про наявність у Коваленка хвороби то дане діяння і слід кваліфікувати як вбивство через необережність