Статистичні таблиці. Процес узагальнення статистичних даних і фактів

Страницы работы

Фрагмент текста работы

3.1. Статистичні таблиці

Несистематизовані зібрані статистичні дані часто складні для розуміння. Для отримання на їх основі висновків та пропозицій проводять аналіз статистичними способами і методами, перш за все, статистичним зведенням. Процес узагальнення статистичних даних і фактів називають зведенням.

Для організації зведення розробляють його програму, яка передбачає упорядкування даних статистичного спостереження, його класифікацію та систематизацію.

Розрізняють централізований та децентралізований спосіб зведення статистичних даних. При централізованому способі весь матеріал опрацьовують в одному центрі. Це дозволяє застосовувати комп'ютерну техніку. Дані статистичної звітності опрацьовують в основному децентралізовано, що дає можливість подавати районним (обласним) керівним органам необхідну статистичну інформацію.

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє вести інтегроване опрацювання статистичних даних на основі обліку існуючих взаємозв'язків між окремими статистичними роботами. При цьому способі опрацювання статистичних даних висновки можна синтезувати для глибшого вивчення явища чи процесу в цілому. Слід більш повно використовувати існуючий парк комп'ютерів, здійснювати раціональне їх навантаження. Це внесе докорінні зміни в організацію опрацювання статистичних даних на основі методологічної, організаційної та технічної єдності її принципів.

Для наочного викладення зібраних цифрових даних та їх аналізу застосовують таблиці і графіки. Таблиці дають узагальнюючу характеристику суспільно-економічного явища чи процесу, а за допомогою графіків здійснюють зображення структури сукупності, розподілу, взаємозв'язку між явищами, зміни явищ у часі, територіальних порівнянь.

Для повної характеристики явища, що вивчається, дані про одиниці сукупності необхідно зводити і відображати у табличній формі. Узагальнююча характеристика одиниць статистичної сукупності звичайно наводиться у таблицях. У них відображають не весь обсяг інформації, а лише найбільш доцільні, вміло підібрані дані.

Викладення статистичних даних у табличній формі дозволяє розглянути властивості і якості ознак об'єкта спостереження, його взаємозв'язків та ін. Отже, статистичні таблиці               це особлива форма раціонального,

систематизованого і наочного викладу узагальнюючих характеристик статистичної сукупності.

Процес зведення і опрацювання статистичних даних завершується побудовою статистичних таблиць. Подібно граматичному реченню, кожна таблиця має підмет і присудок. У підметі таблиці приводиться перелік елементів або груп явища, тобто тих ознак, про які йде мова у таблиці. Кількісні характеристики цих ознак наведені у присудку таблиці. Підмет і присудок таблиці розташовують, виходячи з мети і завдань опрацювання статистичних даних. У таблиці підмет знаходиться зліва, а присудок - зверху. У підметі таблиці вказують зміст рядків, а в присудку зміст граф. Графи, які містять підмет, нумеруються великими літерами алфавіту, а графи, які містять присудок - цифрами.

Якщо в присудку наведені характеристика явища на якийсь визначений момент часу або стан цього явища за якийсь період, то такі таблиці називаються статичними, а якщо присудок таблиці характеризує розвиток явища в часі або його стан за ряд періодів, то динамічними.

Номер таблиці приводять над її назвою у правому верхньому кутку. Залежно від цілеопрацювання статистичних даних таблиці бувають простими, груповими і комбінаційними.

Простими називаються таблиці, у підметі яких немає групувань. Вони діляться на перелікові, територіальні та динамічні.

Групові - це таблиці, в яких сукупність, що вивчається, розподілена у підметі на групи (види) за досліджуваною ознакою (див. табл. 3.1).

З даних таблиці 3.1 видно, що за період з 1995 по 1999 рік значно зросла кількість розглянутих справ з 453,3 тис. до 772,6 тис. Приріст кількості справ на 319,3 тис. відбувся в основному внаслідок значного збільшення кількості справ, розглянутих з питань виплати заробітної плати з 0,9 до 224,4 тис., а також кількості розглянутих інших видів справ з 276,4 тис. до 394,3 тис. За цей період на 24,1 тис. зменшилась кількість розглянутих справ про розірвання шлюбу. Дещо зросла кількість задоволених позовів у % до розглянутих справ, яка становила у 1995 р. 94,7%, а у 1999 р. -- 95,2%, тобто збільшення складає 0,5 відсотка.

Комбінаційні таблиці характеризують взаємозв'язок результативної ознаки з двома чинниковими ознаками, що розміщенні у підметі групування.

Правильна побудова статистичних таблиць є важливим чинником успішного опрацювання і аналізу статистичних даних.

Вміти читати статистичну таблицю - це значить поволі засвоювати зміст окремих її рядків для того, щоб охопити і зрозуміти зміст таблиці в цілому. На основі поєднання в думці підмета з присудком приходимо до висновків, тобто формулюємо все статистичне речення таблиці.

У правильно побудованих статистичних таблицях не повинно бути ні одного зайвого слова, яке б заважало думці, гальмувало дію і в той же час не повинно бути неповноти і прогалин.

Сукупність раціональних способів, встановлених теорією і вироблених практикою, для надання таблицям більшої виразності, наочності, що полегшує читання і засвоєння змісту таблиць, називають технікою оформлення статистичних таблиць.

Для забезпечення найбільш наочного і систематизованого вираження узагальнюючих характеристик сукупності при оформленні статистичних таблиць треба враховувати такі аспекти:

1.      Для     забезпечення     можливості     порівняння статистичних даних, які характеризують розвиток явищ за визначені періоди часу, або за станом на якийсь момент часу, макет  статистичної таблиці  повинен  бути  узгоджений  з існуючими таблицями.

2.   Необхідний   точний,   чіткий   і   ясний  заголовок таблиці, який характеризує її основний зміст. Якщо при опрацюванні статистичних даних маємо декілька таблиць, то їх    нумерують.    В    заголовку   таблиці    вказують   також

І >иторіальні і часові характеристики наведених даних.

3.   У   заголовках   граф   таблиці   необхідно   давати характеристики    показників    (часові,    територіальні    та спеціальні). Тут вказують також специфічні характеристики показників (планові,  фактичні, розрахункові),  одиниці їх виміру.

4.  При відсутності відомостей у відповідній клітинці таблиці ставлять три крапки, а при відсутності фактів -риску.

5.   Статистичні таблиці повинні  бути  замкнутими, тобто мати підсумкові результати.

3.2. Статистичні графіки

Графічні зображення дозволяють побачити на малюнках розвиток суспільно-економічних явищ і процесів. Вони служать для наочного порівняння рівня, структури, взаємозв'язків та розвитку.

Графічні зображення здійснюють як геометричними фігурами, так і лінійними графіками.

Для побудови геометричних зображень використовують крапки, штрихи, прямокутники, кола, квадрати та різні символи.

Кожне статистичне графічне зображення повинно мати такі елементи: заголовок, масштаб, шкалу і характеристики показників (часові, територіальні та спеціальні). Заголовок графіка визначається згідно з дослідженням суспільно-економічного явища, яке представлене у статистичних рядах чи таблицях.

Масштаб визначає, який розмір статистичної характеристики величини ознаки відповідає одиниці виміру, площі чи обсягу графічного зображення. Шкала складається з абсциси та ординати графіка, які відкладаються відповідно на горизонтальній та вертикальній його лініях. На цих лініях наносять статистичні величини.

У графіках застосовують символічні рисунки для відображення показників рівня та різниці в змісті, по території, в часі.

Надписи на зображенні повинні коротко передавати інформацію про місце і час суспільно-економічного явища чи процесу.

Графіки застосовуються для:

1)  вивчення явища на попередніх стадіях аналізу;

2)  представлення кінцевих результатів аналізу. Попередня стадія аналізу вимагає одержання першого уявлення про візуальну характеристику явища, яке вивчається. Наприклад, встановлюємо лінійну чи нелінійну залежність, характер еліпсу цієї залежності тощо.

Графічне зображення кінцевих результатів пояснює результати аналізу і робить їх наочними. Графіки дозволяють виявити незрозумілі закономірності, які представляються в табличній формі, тому таблиці і графіки чабезпечують базу для дальшого аналізу. Отже, графіки погрібні для наочного пояснення результатів аналізу.

Для графічних зображень застосовують систему координат, у якій на вісь абсцис наносять значення ознаки, а на вісь ординат записують частоти, їх відображають у їй 11 ІІяді геометричних фігур та символів, або лінійних юбражень.

При застосуванні частот для характеристики явища графік дозволяє вивчити зміну одиниць сукупності від групи до групи.

В стовпчикових діаграмах характеристика абсолютних і відносних частот ознаки дається висотою кожного стовпчика (рис.3.1).

Для побудови гістограми розподілу на вісь абсцис відкладають не крапки, а відрізки, які відображають інтервал. А замість ординат, які відповідають частотам або частостям окремих варіантів, будують прямокутники з висотою пропорціональною частотам або частостям інтервалу.

Якщо у стовпчиковій діаграмі з'єднати всі вершини стовпчиків, а стовпчики не малювати, то одержимо полігон частот.

Полігон розподілу будується в прямокутній системі координат. При цьому на осі абсцис наносять значення о шаки (варіанти), а частоти або частості - на осі ординат.

Загальний вигляд лінійного графіка залежить від співвідношення прийнятого масштабу на його абсцисі і

ординаті. Так як на абсцисі відображається ряд динаміки, то графіки є більш плоскими у тому випадку, коли збільшується відстань між відрізками абсциси в порівнянні з поділками на осі ординат.

Лінійні графіки дозволяють вивчити розподіл одиниць по групах, а також розвиток явища, або його тренд (рис.3.3).

Для      графічного      зображення      територіального розположення    одиниць    суспільно-економічного    явища використовують картограми і картодіаграми.

Картограми наглядно представляють територіальне розположення або територіальні відміни статистичної сукупності по якійсь визначеній ознаці, шляхом нанесення її значень крапками або кольорами на географічні карти або схеми.

Картодіаграми дозволяють відобразити на географічних картах більш складні статистично-географічні співвідношення за допомогою різних геометричних фігур (стовпчиків, кіл тощо).

Кругові, або секторні діаграми застосовують для графічного зображення структури явища, що дає цілісну характеристику про відношення частки до цілого. На цих діаграмах окремі сектори відповідають питомій вазі відповідних часток цілого.

За допомогою кола, розділеного на дві частини, кожну з яких прирівнюють до 100%, можна охарактеризувати зміну структури явища за 2 періоди часу чи зміну структури двох явищ.

Для відкладення на графіку значення явища у вигляді кола, ділять коло, тобто 360° на 100 і одержують вміст 1%, який дорівнює 3,6°. Далі значення в процентах відкладають відповідно значенням градусів кола (рис. 3.4).

1.3. Організація статистичного спостереження

Для характеристики окремих одиниць сукупності і яиища у цілому здійснюють статистичне спостереження. Від успішного його проведення залежать усі наступні етапи статистичної роботи, тобто зведення матеріалів спостереження, його аналіз і висновки.

Основними завданнями, які вимагають самостійного ви рішення при проведенні статистичних робіт, є такі:

а) підготовка статистичного спостереження;

б) збір інформації;

в) опрацювання інформації;

г) оцінка результатів спостереження.

Виходячи з мети дослідження, на стадії його підготовки визначають порядок зведення і опрацювання статистичних даних, статистичні показники, які передбачено микористовувати для відповідних обчислень, методи і способи опрацювання статистичних даних та графік проведення статистичних робіт.

Дані про одиницю або масу явищ збирають як за * І;Іном на визначений момент часу (дату), так і з.ч певний період. Наприклад, дані про запаси товарів у роздрібній торгівлі за станом на початок місяця одержують на визначені дати, а про обсяг товарообігу - за місяць, квартал, рік, тобто його розвиток вивчається за певний період.

Статистичне спостереження - це наукова, спеціально організована реєстрація ознак кожної одиниці сукупності, її ведуть у спеціальних документах (бланках, формулярах тощо).

Статистична інформація необхідна для планування господарсько-фінансової діяльності, а також для оцінки взаємозв'язку, тенденцій і закономірностей розвитку галузей, підприємств, організацій, установ. Одержання статистичної інформації передбачає розробку гіпотези та програми статистичного спостереження, визначення часу спостереження, строку проведення і контролю його, а також порядку збору статистичних даних.

Розрізняють два шляхи розробки гіпотези. Перша ґрунтується на інтуїції або здогадках, друга на науковій теорії.

Розробка гіпотези з позиції наукової теорії потребує синтезу і аналізу докладних кількісних та якісних характеристик явища, що вивчається. Гіпотези, не підтверджені доказами, підлягають подальшому вивченню.

Для обґрунтування наукових гіпотез застосовують статистичні та математичні методи. Не лише наукові працівники, але і спеціалісти (керівники, економісти) повинні володіти цими методами, щоб успішно використовувати їх у своїй роботі.

Перелік ознак, що підлягають реєстрації у процесі статистичного спостереження, називають програмою спостереження. її зміст визначається завданнями спостереження, витратами на його проведення, а також терміновістю одержання необхідних даних.

Перед    організацією   статистичного    спостереження необхідно визначити об'єкт і одиницю статистичного спостереження, час, строки та ознаки, які підлягають реєстрації.

Формування первинного статистичного матеріалу здійснюється після одержання інформації про кожну одиницю спостереження. При визначенні одиниці спостереження не можна допускати різних тлумачень і невизначених понять одиниці сукупності. Одиниці спостереження складають його об'єкт, тобто явище або процес, який вивчається. Наприклад, об'єктом спостереження при дослідженні торгівлі є сукупність організацій та підприємств торгівлі, а одиницею спостереження - окремі організації та підприємства.

Час спостереження, або період, протягом якого збирають статистичні дані, залежить від особливостей явища, яке вивчають, та мети дослідження.

Розрізняють момент часу або стану, на який проводять реєстрацію даних, і період реєстрації, тобто час, протягом якого збирають та перевіряють дані. Наприклад, критичним моментом часу або стану, на який проводять переписи населення, є 12 година ночі якогось дня. Так, критичним моментом Всеукраїнського перепису населення 2001-го року є 12 година ночі з 4 на 5 грудня. Перепис здійснюватимуть протягом 10 днів, тобто у цей час будуть заповнювати та перевіряти переписні листки.

Основними формами статистичного спостереження є статистична звітність та спеціально організовані спостереження (переписи, одночасні обліки і дослідження).

Статистичною звітністю охоплені всі галузі суспільного виробництва. Всі організації, підприємства, установи подають звітність про їхню діяльність. Ці дані надходять у статистичні органи за встановленою програмою і у встановлені строки. Статистичні органи організують також спеціальні спостереження, коли з певних причин неможливо одержати дані за звітністю або ж для цих цілей звітність встановлювати недоцільно (переписи населення, бюджетне обстеження населення, обстеження торгівлі тощо).

Розрізняють суцільне і несуцільне (вибіркове, анкетне, монографічне, основного масиву) спостереження.

При суцільному спостереженні вивчають усі без винятку одиниці сукупності (об'єкти спостереження), а при несуцільному - частину одиниць сукупності.

Прикладами несуцільного дослідження є вивчення цін на ринку, бюджетне обстеження населення, обстеження матеріально-технічної бази закупівель сільськогосподарської продукції тощо.

Розрізняють такі способи статистичного спостереження, як звітний, експедиційний, самореєстрації, анкетний, кореспондентський .

Основним способом статистичного спостереження в Україні є звітний.

При експедиційному способі спостереження дані від кожної одиниці спостереження одержують спеціально залучені для цієї мети працівники. Цей спосіб використовують в основному при переписах і спеціальних обстеженнях. Якщо лічильники або реєстратори лише роздають формуляри, інструктують опитуваних і збирають заповнені формуляри, але дані заповнюють самі опитувані, такий спосіб називають самореєстрацією.

Анкетний спосіб заснований на принципах добровільності заповнення спеціальних анкет (бланків), які розсилають певному колу осіб чи організацій. Правильність відповідей на запитання при цьому не перевіряють, тобто якісна оцінка статистичних даних неможлива. Наприклад, питання анкети Центру громадських зв'язків МВС України про ставлення громадян до діяльності органів міліції мають такий вигляд (див. додаток 1).

Кореспондентський   спосіб   передбачає   проведення спостереження окремими особами чи організаціями за якими

Похожие материалы

Информация о работе

Предмет:
статистика
Тип:
Конспекты лекций
Размер файла:
119 Kb
Скачали:
0