Злочини проти здоров'я. Кримінально-правова охорона здоров'я

людського організму, який існував на момент злочинного посягання.

Визначаючи поняття здоров'я особи, слід враховувати, що захисту підлягає людина як носій і біологічних, і соціальних властивостей. Посягання проти здоров'я зовні проявляється як заподіяння шкоди організму потерпілого. Наслідки заподіяння такої шкоди не лише біологічні (фізичний біль, порушення звичайного функціонування органів і тканин), а й соціальні. Соціальне значення здоров'я полягає втому, що воно та його рівень визначають можливість участі людини в житті суспільства. Недаремно К. Маркс говорив, що порушення здоров'я, хвороба --це обмежене в своїй свободі життя.

З урахуванням викладеного стосовно кримінального права можна

Г зробити висновок: здоров'я людини — це суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення недоторканності від стороннього впливу фактично існуючого на момент посягання стану організму, який забезпечує працездатність, соціальну активність, всю життєдіяльність індивіда.

Відповідальність за тілесне ушкодження диференційовано в чинному кримінальному законодавстві з урахуванням форми вини, ступеня тяжкості ушкодження (заподіяння суспільне небезпечних наслідків), а також обставин, які підвищують чи зменшують ступінь суспільної небезпеки тілесного ушкодження (рис. 4.2).

Тілесні ~                                     ушкодження                              ~~

Умисні                             ______________________ Необережні

І                    ___________             Тяжкі           -----               —І

Вчинене за наявності       Заподіяне в стані         При перевищенні ознак, наведених у       сильного душев-        меж необхідної

ч. 2, 3 ст. 101 КК         ного хвилювання             оборони

Середньої        ________________ тяжкості

----------------------------------------- Легкі

Рис. 4.2. Види тілесного ушкодження за КК

Вихідні положення для формулювання поняття тілесне ушкодження поданої в спеціальному нормативному акті — в І Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних! ушкоджень, затверджених наказом Міністра охорони здоров'я У країни від 17 січня 1995 р.

У пункті 1.2 Правил зазначено: з медичної точки зору тілесне ушкодження це порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів: фізичних, хімічних, біологічних, психічних.

Визначаючи кримінально-правове поняття «тілесне ушкодження», слід мати на увазі необхідність виділення в ньому таких ознак:

1)  протиправність — злочинне тілесне ушкодження за цією озна кою відмежовується від правомірного, заподіяного в стані необхідної оборони, при затриманні злочинця тощо;

2)  винність — тілесне ушкодження є кримінальне караним у тому разі, коли воно заподіяно навмисно або з необережності. Причому. як видно з поданої схеми, необережне легке тілесне ушкодження не тягне за собою кримінальної відповідальності (не передбачено за таке ушкодження й адміністративної відповідальності);

3)  спрямованість проти організму іншої людини. Заподіяння шкоди самому собі не тягне за собою кримінальної відповідальності (за єдиним винятком — коли таке ушкодження виступає способом ухилення від призову на військову службу);

4)  застосування насильства — зовнішнього фізичного