Професіограма економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності

Державна податкова служба україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра міжнародного права

Індивідуальна робота

з курсу «Вища освіта Україні і Болонський процес»

студентки групи ПММУЗ-52

юридичного факультету

Роботу перевірив:

к.ю.н., доцент

Ірпінь 2012

ПРОФЕСІОГРАМА ЕКОНОМІСТА З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Ринкове трансформування економіки України призвело не лише до підвищення популярності та престижу професії „економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності”, а й до помітного росту значення цієї професії як партнера у діловому спілкуванні. На сучасному етапі успішність діяльності економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності не визначається лише його здатністю аналізувати та контролювати хід та результати економічної діяльності установи чи підприємства, де він працює, а й умінням вести ділову комунікацію.

Сучасний фахівець економічного профілю витрачає на спілкування (переговори, наради, службові телефонні розмови тощо) близько третини свого робочого часу, а в окремих випадках і 50–60% робочого часу, якщо економіст займає керівну посаду. Проте, слід пам’ятати, що йдеться про професійне спілкування, а, отже про знання мови професії та професійного сленгу, про знання механізмів міжособистісної взаємодії та її організації за допомогою різноманітних комунікативних засобів тощо.

Для того, щоб глибше зрозуміти суть професії, необхідно провести психологічний аналіз її загальної структури, тобто побудувати професіограму (модель) цього виду діяльності, а також проаналізувати ті психологічні якості, які є професійно важливими властивостями особи економіста з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності й утворюють психограму.

Професіограма (лат. profiteo – оголошує своєю справою і грец. gramma– риска, написання) – перелік і опис загально трудових і спеціальних знань, навичок, умінь, необхідних для успішного виконання певного виду професійної діяльності. Практичною метою професіографування є забезпечення професіоналізації праці та профорієнтації особистості майбутнього фахівця, а формування та розвиток необхідних особистісних характеристик, творчих та професійних якостей майбутнього економіста забезпечить ефективність результатів вирішення професійних завдань, які виникатимуть в ході виконання певного виду діяльності.

Відповідно до положень, викладених у науковій літературі, у професіограмі повинні бути відображені:

1. Соціально-економічні особливості професії (рівень освіти, система професійного навчання, кваліфікація, система оплати праці тощо).

2. Характер роботи. Санітарно-гігієнічні умови праці (температура довкілля, вологість, освітлення, рівень шуму, контактність з агресивними середовищами та ін.).

3. Режим праці і відпочинок (тривалість робочого дня й тижня, змінність, тривалість відпустки).

4. Медичні вимоги (протипоказання).

5. Соціально-психологічні вимоги (форма організації праці – індивідуальна, бригадна, переважний вік, стать, особливості взаємин горизонтально й вертикально тощо).

6. Психологічні вимоги (особистісні якості – мотиви, цілі, інтереси