Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку, страница 3

Операційний множник показує відсоток зміни прибутку при певному відсотку зміни обсягу реалізації, тобто помноживши відсоток зміни обсягу реалізації на фактор операційного важеля, одержимо відсоток зміни величини прибутку.

Так, якщо в даних підприємств обсяг реалізації збільшитися на 10%, то прибуток підприємства Клен" зросте на 30%, а підприємства „Береза" - на 80%.

Результат впливу зміни витрат, ціни, обсягу реалізації на прибуток може бути визначений за допомогою:

1.       порівняльних звітів про прибуток (про доходи);

2.       диференціального аналізу;

3.       порівняння маржинального доходу.

Порівняння звітів про прибуток (про доходи) передбачає порівняння всіх показників, що наводяться у звіті за звітній та попередній період і визначення відхилення.

Диференціальний аналіз передбачає вивчення тільки тих показників, які змінюються під впливом ухваленого рішення, тобто для оцінки поводження прибутку вивчаються тільки релевантні дані (постійні витрати й сумарне зростання змінних).

Диференціальний прибуток - це збільшення прибутку, викликане збільшення обсягу реалізації. Таким чином, величину диференціального прибутку можна знайти за формулою:

Диференціальний прибуток = Приріст маржинального доходу - Приріст постійних витрат.

Перевагою диференціального аналізу є можливість зосередити увагу менеджера тільки на релевантних даних, ігноруючи іншу інформацію.

Порівняння маржинального доходу передбачає порівняння досягнутої величини маржинального доходу з маржинальним доходом у наступному за базовим, звітному періоді. Отримана різниця після коригування на величину зміни постійних витрат покаже результат впливу всіх змін на прибуток підприємства. Тобто даний метод по суті є комбінацією двох перших методів. Всі три розглянутих методи дають однаковий результат, тому підприємство самостійно вибирає метод, найбільш зручний для використання при аналізі досягнутих показників або прогнозуванні майбутніх.

5.3. Взаємозв’язок „витрати-обсяг-прибуток” в умовах виробництва декількох видів продукції

Комбінація продажів - це співвідношення окремих видів продукції в загальному обсязі реалізації. Це співвідношення може бути показане у відсотках до загального обсягу або в пропорціях одного виробу до іншого.

Для ілюстрації аналізу беззбитковості в умовах такого виробництва розглянемо приклад, коли підприємство „Космос" випускає два види продукції. Дані про випуск наведені в табл. 5.3.

Таблица 5.3

Дані для розрахунку комбінації продаж

Показник	Виріб 1	Виріб 2	Всього
Обсяг реалізації, штук	84 000	36 000	120 000
Ціна за одиницю, грн.	20	18	–
Змінні витрати на одиницю, грн.	17	16	–
Загальні постійні витрати, грн.	–	–	210000

Комбінація продажів у процентному співвідношенні 70% і 30%, також можна сказати що випуск одного виробу до іншого співвідноситься як 7 до 3.

Для визначення точки беззбитковості кожного виду продукції необхідно визначити величину середньозваженого маржинального доходу.

Середньозважений маржинальный дохід (СМД) - це сума величин маржинального доходу (МД) різних виробів, зважених з допомогою комбінації продажів (КП). Тобто

СМД = Σ МДi * КП                                     (5.6)

Для визначення середньозваженого маржинального доходу визначаємо маржинальний дохід по виробах 1 і 2:

МД1 = 20 – 17 = 3 (грн.);

МД2 = 18 – 16 = 2 (грн.).

Середньозважений маржинальний дохід = 3 *0,7 + 2*0,3=2,7 грн.

Середньозважений маржинальный дохід може бути отриманий шляхом ділення загального маржинального доходу на кількість продукції.

Тобто СМД = (3 * 84 000 + 2 * 36 000) / 120 000 = 2,7 (грн.).

Знаючи середньозважений маржинальний дохід і постійні витрати можна визначити точку беззбитковості:

ВЕР = 210 000 / 2,7 = 77777 (шт.).

Отримана сума характеризує сумарний обсяг, тобто критичний обсяг виробництва 1 і 2 виробів разом. При проведенні аналізу „витрати -  обсяг - прибуток" одним з допущень є те, що структура випуску виробів (комбінація продажів) не міняється. При незмінній комбінації продажів можна знайти критичний обсяг реалізації окремо для виробу 1 (ВЕР1 = 77777 * 0,7 = 54 444 шт.) і для виробу 2 (ВЕР2  = 77777 * 0,3 = 23 333 шт.).

Якщо змінюється комбінація продажів, то міняються й результати аналізу.

Наприклад, якщо виріб 1 став займати 67% у загальному обсязі продажів, то комбінація продажів наступна: 0,67 і 0,33.

Отже, змінитися й середньозважений маржинальній дохід.

Для ілюстрації впливу зміни комбінацій продажів на маржинальний дохід і, відповідно, величину прибутку складена табл. 5.4.

Таблица 5.4

Зміна маржинального доходу при зміні комбінації продаж

Показник	Виріб 1	Виріб 2
1	2	3
Ціна, грн./шт.	20	18
Обсяг реалізації, шт.: 1 варіант 2 варіант	84 000 80 000	36 000 40 000
Дохід від реалізації, грн.: 1 варіант 2 варіант	1 680 000 1 600 000	648 000 720 000
Змінні витрати, грн.: 1 варіант 2 варіант	1 428 000 1 360 000	576 000 640 000
Маржинальний дохід: 1 варіант 2 варіант	252 000 240 000	72 000 80 000

СМД = 3 * 0,67 + 2 * 0,33 = 2,67 (грн.);

ВЕРзаг. = 210 000 / 2,67 = 78 651 (шт.);

ВЕР1 = 78 651 * 0,67 = 52 696 (шт.);

ВЕР2 = 78 651 * 0,33 = 25 955 (шт.).

5.4. Припущення, на яких базується аналіз взаємозв’язку „витрати-обсяг-прибуток”

При використанні аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг – прибуток” необхідно враховувати певні припущення:

1)  лінійна функція, якою представлені сукупні витрати підприємства, існує лише в межах релевантного діапазону. При виході за межі релевантного діапазону не лише змінні витрати будуть змінюватись в залежності від обсягу діяльності, але й постійні витрати також;

2)  функції ціни реалізації та доходу від реалізації також не завжди будуть лінійними. Збільшення обсягу реалізації продукції може призвести до зниження ціни на продукцію;

3)  даний аналіз використовується при виробництві одного виду продукції або для постійного асортименту продукції. При змінах в асортименті порушується лінійність функцій сумарних витрат і доходів;

4)  даний метод аналізу використовується для побудови лише короткострокових залежностей, тобто у поточному плануванні, оскільки, по-перше, існує невизначеність майбутніх змін ціни та рівня витрат, а по-друге, всі витрати підприємства у довгостроковому періоді є змінними.

Необхідно вказати, що при всіх позитивних можливостях використання аналізу взаємозв’язку „витрати – обсяг – прибуток” у короткостроковому плануванні, він також характеризується складністю, а інколи неможливістю, обґрунтованого поділу витрат на змінні та постійні.