Техніко-економічне обгрунтування потужного джерела живлення, страница 3

Таблиця 6.6 – Годинні тарифні ставки робітників по разрядах робіт

Розряд

I

II

III

IV

V

Годинна тарифна ставка, грн

3,1

3,28

3,92

5,29

8,19

Годинні тарифні ставки по розрядах робіт подані в таблиці 6.6 відповідно до змін к положенню про оплату та преміювання робітників машинобудівельного комплексу [24].

6.1.2 Розрахунок інших витрат і складання калькуляції

Калькуляцію виробу необхідно складати за наслідками попередніх розрахунків і розрахунків за визначенням непрямих витрат.

Додаткова заробітна платня виробничих робочих нараховується пропорційно сумі прямої  заробітної платні виробничих робочих у розмірі 10% від неї, і визначається за формулою :

                                              (6.15)

де  – додаткова заробітна платня, грн.

Відрахування на соціальне страхування розраховується по встановленій нормі (39,5%) [25] з суми основній і додатковій заробітній платні :

                (6.16)

де – відрахування на соціальне страхування, грн.

Витрати за змістом і експлуатації устаткування складають 70% від суми прямої заробітної платні виробничих робочих :

                                           (6.17)

де – витрати за змістом і експлуатації устаткування, грн

Цехові витрати складають 60% від суми прямої заробітної платні виробничих робочих :

                                            (6.18)

де – цехові витрати, грн.

Загальнозаводські витрати складають 80% від суми прямої заробітної платні :

                                         (6.19)

де  – загальнозаводські витрати, грн.

Виробнича собівартість (без інших виробничих витрат) визначається за формулою :

                   (6.20)

де  – виробнича собівартість без інших виробничих витрат, грн.

Інші виробничі витрати можна включити в собівартість пропорційно сумі виробничої собівартості ( без інших виробничих витрат) у розмірі 4% :

                          (6.21)

 


де  – інші виробничі витрати, грн.

Разом загальна виробнича собівартість визначається за формулою:

              (6.22)

Позавиробничі витрати визначаються у розмірі 3% від виробничої собівартості :

                          (6.23)

де  – позавиробничі витрати, грн

Повна собівартість розраховується за формулою:

                   (6.24)

де  – повна собівартість, грн.

Прибуток встановлюється по планованому рівню рентабельності від повної собівартості за вирахуванням прямих матеріалів (без статей 1-2) у розмірі 40% :

                                                  (6.25)

де  – прибуток, грн.

Оптова ціна, з урахуванням ПДВ, розраховується за формулою:

           (6.26)

Калькуляцію собівартості і ціни виробу зведемо в таблицю 6.7.

Таблиця 6.7 - Калькуляція собівартості виробу

Стаття витрат

Вартість, грн

%

1

2

3

1 Матеріали, напівфабрикати свого виробництва

7305

2,5

2 Що купувальні комплектують вироби

94716

31,7

3 Основна заробітна платня виробничих робочих

3343,21

20,6

4 Додаткова зароблена платня виробничих робочих

222,81

1,4

5 Відрахування на соціальні заходи

1408,57

8,4

6.Витрати за змістом і експлуатації устаткування

1560,16

9,6

7 Цехові витрати

1337,28

8,2

8 Загальнозаводські витрати

1783,04

11

9 Інші виробничі витрати

4467,04

3,7

Разом виробнича собівартість

116143,14

97,1

10 Позавиробничі витрати

3484,29

2,9

Разом повна собівартість

119627,43

100

11 Прибуток

46424,57

12 Оптова ціна

166051,99

13 Оптова ціна з урахуванням ПДВ

199262,39

6.2 Оцінка виробничої технологічності виробу

Виробнича технологічність конструкції виробу визначається стосовно освоєння його виробництва і виготовлення. Вона характеризується системою показників, які по значущості діляться на основні і додаткові, а по області аналізу – на технічні і техніко-економічні.

6.2.1 Визначення основних показників технологічності

Технологічна собівартість виробу розраховується, як сума витрат на одиницю виробу при здійсненні технологічного процесу його виготовлення:

      (6.27)

Оскільки базовий виріб відсутній, то визначити рівень технологічності конструкції за технологічною собівартістю і рівень технологічності по трудомісткості виготовлення не є можливим. Тому обмежимося визначенням додаткових показників технологічності.

6.2.2 Визначення додаткових показників технологічності

6.2.2.1 Техніко-економічні показники технологічності

Питому трудомісткість виготовлення визначаємо за формулою:

                                         (6.28)

де  – питома трудомісткість виготовлення, ;

    -  трудомісткість виготовлення виробу, ;

    -  номінальне значення потужності, кВт

Питома технологічна собівартість виробу визначається за формулою:

                                                 (6.29)

де  – питома технологічна собівартість ,.

6.2.2.2 Технологічні показники уніфікації конструкції

Показники уніфікації характеризують  спадкоємність проектованої конструкції. При їх визначенні враховуються всі складові частини, виключаючи кріпильні деталі.

Склад виробу зручно виразити формулою:

                                                                (6.30)

де  – загальне число складових частин у виробі ;

                 – число складальних одиниць  ;

– число деталей що не увійшли до складальних одиниць .

Коефіцієнт уніфікації виробу визначається за формулою:

                    ,                                   (6.31)

де  – коефіцієнт уніфікації виробу;

– число уніфікованих складальних одиниць ;

– число уніфікованих деталей .

Коефіцієнт уніфікації складальних одиниць розраховуємо за формулою: