Технологічний процес обробки деталі "Вал редуктора", страница 3

2.5. Обгрунтування вибору технологічних баз

При проектуванні технологічних процесів (ТП) виготовлення деталей, велике значення має вибір технологічних баз (ТБ), як з точки зору забезпечення необхідної точності так і побудова раціонального маршрута обробки.

Алгоритм вибору ТБ включає в себе наступні етапи: обгрунтування вибору загальних технологічних баз (ЗТБ), які представляють собою сукупність поверхонь заготовки і забезпечують обробку максимальної кількості поверхонь.

1)  класифікація поверхонь заготовки по цільовому призначенню:

а) конструкторськні бази;

-  основні

-  допоміжні

б) поверхні для закріплення;

в) вільні поверні.

2)  реалізація принципу суміщення баз.

3)  реалізація принципу незміності баз.

4)  прийнятий комплект ЗТБ необхідно сформувати на перших етапах ТП.

Принцип суміщення ТБ полягає в тому, що в якості ТБ вибирають сукупність поверхонь, які одночасно є конструкторською і вимірювальною базами.

Принцип незміності баз полягає в тому, що при виконанні більшості або частини технологічних операцій, використовуют в якості ТБ одну і ту поверхню заготовки.

          Поверхні, якивходять в комплект ЗТБ, повинні мати найбільш сприятливі характиристики якости. Комплект ЗТБ повинен забезпечувати просту установку заготовки, надійність закріплення і найбільш просту конструкцію пристосування.

Рис.2. схеми базування деталі по ЗТБ.

Схема базування а) є кращою, зменшує похибку отримання лінійних розмірів, але потребує застосування спеціального плаваючого центру.

Алгоритми вибору ТБ для перших операцій полягає в наступному: необроблена поверхня заготовки може викорестовуватись в якості ТБ тільки один раз; це поверня повина мати максимальну точність размірів і просторового положення; якшо заготовка не має поверхонь, які не оброблюються, то за ТБ необхідно прийняти поверхню з мінімальними припусками на механічну обробку.

Для заданой деталі розглянямо два можливих варіанта базування на другій операції (рис. 2.2).

          а)                                     б)                                   в)

Рис. 2.2. Можливі схеми базування по ТБ для оброблення ЗТБ

Для реалізації схем базування: а) необхідно використовувати призму, але при такій схемі базування виникає похибка установки по горизонтальній вісі.

Для реалізації схеми базування: в) використовуємо рухомий плавоючий центр. При такій схемі базування, похибки на лінійні розміри буде дорівнювати нулю. Тому це схема базування буде кращою. Забезпечується рівномірний припуск  на наступні етапи оброблення.

Висновок: в результаті обгрунтованого вибору схеми базування були реалізовані принципи суміщення баз при реалізації ТП обробки деталі. Принцип сумісності ТБ був реалізований тим, що в якості ТБ ми вибралі сукупність поверхонь, які одночасно є конструкторскою і вимірювальною базами.

2.6. Проектування послідовностей оброблення

поверхонь деталі

На рис. 2.3 пронумеровани поверхні, які потрібно обробити.

Рис. 2.3. Нумерація поверхонь вала.

Технологічні послідовності оброблення поверхонь.

Таблица 2.2.