Проектування гідравлічного приводу (тиск на вході гідроциліндра - 3,5 МПа, хід основного циліндра - 0,5 м), страница 2

Реверс відбувається при перемиканні розподільника Р1 вліво, разом з ним вправо перемикається і РI. Коли ГЦ рухається вліво (зворотній хід) копір натискає на ВкI, робоча рідина з поршневої порожнини через Р1, РI, РIII  зливається в бак – йде перша робоча подача. При подальшому русі штоку, копір перестає діяти на ВкI, і рідина зливається в бак знову через Р1, РI і РП - йде перша робоча подача.

Рис.1.Принципова схема.
                                          3. Вибір робочої рідини

Робоча рідина поряд з функцією робочого середовища мастить поверхні, що труться, охороняє  їх від корозії, прохолоджує гідравлічну   систему, видаляє з системи продукти зносу пар, що труться. 

Комплекс вимог, наданий  до робочих рідин, дуже  широкий, тому підібрати робочу рідину, яка б якнайкраще задовольняла їм всім одночасно, практично неможливо. Найбільш відповідною робочою рідиною є мінеральне масло.

Мінеральні масла, що рекомендуються для застосування   в гідросистемах загально промислового призначення.

Ці системи працюють в закритих опалювальних приміщеннях при температурі від 0 до З5 оC. Це дозволяє застосовувати масла підвищеної   в'язкості   і теплостійкості, що покращує стабільність до окислення і змащувальні властивості. Гідросистеми повинні працювати без зміни масла не менше 2000... 5000 годин.

Щоб забезпечити пуск насосів при низьких   температурах, в'язкість масла  повинна бути не більше 0,4...0,5 м2 /с, нормальне функціонування пристроїв гідроавтоматики можливо при в'язкості не більше 0,15 м2 /с.. В гідроприводах ковально-давильних і гірських машин використовують негорючі водяні емульсії, до складу яких входить мінеральні масла з  добавкою   олеїнової кислоти і їдкого натру.

В даному випадку вибираємо масло марки індустріальне (И–40А) з наступними характеристиками:

– густина, кг/м3                                                     900

– в'язкість, м2/с                                               

– температура спалаху, оС                                         200

– температура застигання, оС                                  – 15


4. Розрахунок гідроприводу

4.1. Початкові дані.

Максимальне зусилля на штоку основного гідроциліндра: Рн= 24 кН:

Максимальне зусилля на штоку допоміжного гідроциліндра:  Рн= 5,5 кН.                                                                                   Швидкість:

1-ої робочої подачі VР1=0,45 м/хв;

2-ої робочої подачі VР2=0,4 м/хв;

швидкий підвід Vшп=6 м/хв;

швидкий відвід Vшв=6 м/хв.. Тиск на вході гідроциліндра ГЦ1 р=5,5МПа;

Тиск на вході гідроциліндра ГЦ2 рд=3,5МПа; Хід основного циліндра L=0,5 м.

Хід допоміжного циліндра L=0,2 м.

Час спрацювання допоміжного циліндра t=7 с Довжини трубопроводів:

напірний трубопровід  LН=2,5 м; зливний трубопровід  Lзл=2 м.

4.2.Визначення розмірів основного гідроциліндру.

Для гідроциліндра з однобічним штоком, що працює на стиск при виштовхуванні поршня, діаметр,мм:

 

де:

P - задане робоче зусилля, кН;

-   ,  -тиск відповідно в напірній і зливальній порожнинах гідроциліндра, МПа;

-   = = - відношення площин поршня з боку відповідно поршневої і штокової порожнин, із нормальним діаметром штока = 1,33; Для гідроциліндрів із манжетними ущільненнями = 0,93...0,97.

= =79мм

Приймаємо по Держстандарту 12447-80: D=80мм.

Діаметр штока d визначають із співвідношення:

                                d = D

d= 80=39,8мм

Приймаємо по Держстандарту 12447-80: d =40мм

Діаметр підводящих отворів,мм:

, де

Q =67,5- витрата рідини через прохідний отвір, л/хв. ;

-    - середня швидкість прямування рідини, м/с.

Середню швидкість прямування рідини приймаємо рівною 5 м/с.

 

Приймаємо по Держстандарту 8734-75:  =16 мм


                          Рис. 2. Схема основного циліндра             

4.3. Визначення розмірів допоміжного гідроциліндру.