Розробка привода ведучого вала стрічкового транспортера

Страницы работы

49 страниц (Word-файл)

Фрагмент текста работы

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………….......3

1.  ПРИЗНАЧЕННЯ І ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ………………………..................................................4

2.  ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………….........4

3.  ОПИС І ОБГРУНТУВАННЯ ВИБРАНОЇ КОНСТРУКЦІЇ…………....5

4.  РОЗРАХУНКИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ КОНСТРУКЦІЇ……………………………………………….6

  Вибір електродвигуна за потужністю………………………………….....6

  Кінематичний розрахунок механічного приводу. Визначення загального передаточного числа та вибір електродвигуна за частотою обертання……………………………………………………............................7

  Силовий розрахунок приводу  (визначення крутних моментів     на валах приводу)..……………………………………………………..................8

  Розрахунок пасової передачі………………………………………...........9

  Розрахунок зубчастої і черв’ячної передач редуктора………...........16

  Розрахунок валів  редуктора  (орієнтовний, попередній і перевірні розрахунки)…………………………………………………...........................34

  Вибір підшипників кочення за динамічною вантажопідйомністю…..46

  Вибір і перевірний розрахунок шпонок валів……………………….....48

5.  ОПИС РОБІТ З ЗАСТОСУВАННЯМ ПРИВОДУ……………….......49

6.  ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………….50

7.  ДОДАТКИ

  Специфікації.

  Технічне завдання на курсовий проект.

                                               Вступ

Цей проект розроблений на базі завдання №18 від 6.09.2007р. кафедри ЛТКМ в об'ємі п'ять листів креслень формату А1 і даної пояснювальної записки.


1. Призначення та область використання приводу

Розроблений призначений для здійснювання обертового руху ведучого вала стрічкового транспортера з метою механізації подачі матеріалу чи заготовок в цех, ділянки металообробки чи транспортування продукції на склади.

Привід розрахований на 30000 годин, допускаючи короткочасні перевантаження до 180% і розраховуючи при експлуатації на 50-90ºС, вологості 60-90% і середній запиленості середовища.


3.Опис і обгрунтування  вибраної конструкції

Кінематична схема приводу показана на малюнку. Привод складається з циліндричного одноступінчатого редуктора, клинопасової передачі, електродвигуна, муфти, а також фундаментної рами.

В приводі використовується короткозамкнений асинхронний двигун потужністю 3 кВт. Клинопасова передача складається з двох шківів з двома пасами типу А. Натяг пасів здійснюється переміщенням електродвигуна за допомогою 2 гвинтів. Редуктор складається з корпуса і кришки, всередині яких на валах розташовані зубчасті колеса. В цілях уніфікації в редукторі використовують уніфіковані деталі. В корпус редуктора залито мастило АК15 по ГОСТ1862-63, до рівня верхньої мітки масло-покажчика. Змащування зубчастих коліс забезпечується розбризкуванням. Редуктор з'єднаний з ведучім валом транспортера за допомогою муфти. Експлуатація приводу дозволяється тільки з заземленим корпусом.

4. РОЗРАХУНКИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ КОНСТРУКЦІЇ

4.1. Вибір електродвигуна за потужністю

Розрахунок приводу машин починають з вибору потужності електродвигуна та його частоти обертання, визначення загального передатного числа та розбивання його за ступенями. Вихідними даними для цієї частини розрахунків є наведені у завданні дані для проектування: вихідна потужність, частота обертання валів та кінематична схема приводу. Іноді замість потужності задають колову силу на барабані транспортера та швидкість стрічки. У деяких випадках додатково задають режим роботи приводу, що характеризується циклограмою змін навантаження залежно від часу, кількістю змін роботи на добу, строком служби приводу та короткотерміновим перевантаженням.

Отже, першочерговим завданням у розрахунках приводів є вибір електродвигуна.

У приводах загального призначення використовують здебільшого електродвигуни загального призначення, наприклад, серії 4А. Порівняно з іншими електродвигунами вони мають деякі переваги: простота конструкції, мала вартість, простота обслуговування, робота від трифазної мережі змінного струму без перетворювачів. Їх недоліки порівняно із синхронними двигуна ми - менший коефіцієнт корисної дії (ККД) та обмежена можливість регулювання кутової швидкості.

Однак для багатьох промислових приводів ці недоліки несуттєві, і трифазні асинхронні двигуни завдяки наведеним перевагам найбільш поширені в промисловості. У курсових проектах з деталей машин слід вибирати сааме такі електродвигуни, за винятком окремих випадків, обумовлених технічним завданням до проекту.

У разі тривалого постійного або слабкозмінного навантажування

Похожие материалы

Информация о работе