Принципи автоматичного керування та математичні моделі лінійних безперервних систем автоматичного керування, страница 2

Прийняти наступні допущення:

1)   реакція якоря, вихрові струми, гістерезіс – нехтовно малі;

2)   індуктивність ОЗ (обмотки збудження) – величина стала.

Принципова схема електродвигуна наведена на рисунку 1.5

       Рисунок 1.5 - Принципова схема електродвигуна постійного

струму незалежного збудження.

Розв’язання

При зроблених допущеннях динамічні процеси в електродвигуні описуються наступними рівняннями:                                 

                                                                                                             

            рівняння руху електропривода                                         

                                                                 

рівняння електричної рівноваги в якірному ланцюгу електродвигуна

Доповнюємо (1.5) і (1.6) рівняннями:

                                                                    

                                                                                             

В рівняннях (1.5÷1.8) прийняті такі літерні позначення параметрів електродвигуна:

J – сумарний момент інерції;

Rя – активний опір обмотки якоря;

Lя – індуктивність обмотки якоря;

Ф – потік обмотки збудження.

 При Ф=const M≡Iя; Mс≡Ic і E≡ω.

З виразу (1.5) визначаємо

                                              

Диференціюємо (1.9) при Ic= const (за умовами задачі).

Тоді

                                                                             

Підставляємо (1.9) і (1.10) в вираз (1.6) і отримуємо

                                          

Ураховуючи умовності запису диференціальних рівнянь (дивись методичні вказівки), переписуємо вираз (1.11) в стандартній формі ВВ.

                                                                              

      Чи

                                        

            де      – електромеханічна стала часу,

          –  електромагнітна стала часу.

Розмірність [TM] =

                     [TM] =

Рівняння [1.13] в сталому режимі має вигляд

                           

                де Kд – коефіцієнт передачі електродвигуна.

Рівняння (1.14) – це електромеханічна характеристика.

Форма ЗС (форма змінних стану) є природною формою запису диференціального рівняння для електродвигуна постійного струму з незалежним збудженням. Для цього потрібно вирази (1.5) і (1.6) вирішити відносно похідних струму і швидкості.

Маємо

                                                 

В матричній формі система (1.15) має вигляд

                                                                                      

В інших випадках перехід від форми ВВ до форми ЗС виконується по методиці, викладеній в [1] – c. 80-83

1.2.2 Скласти диференціальне рівняння двигуна постійного струму незалежного збудження при керуванні напругою якоря, коли x0=UЯ(t); x(t)=φ; U­З=const.

1.2.3 Скласти диференціальне рівняння двигуна постійного струму незалежного збудження при керуванні напругою якоря, коли x0=UЯ(t); x(t)=M(t); U­З=const.

1.2.4 Скласти диференціальне рівняння ланки, принципова схема якої наведена на рисунку 1.6

                       Рисунок 1.6 -‑ Принципова схема ланки електричного

ланцюга

Розв’язання

Використовуючи закони Ома і Кіргофа, записуємо наступні вирази

                                              

                                                                                  

Підставляємо формулу (1.18) в (1.17).

Тоді маємо

                                                

Диференціюємо вираз (1.19) і записуємо його в стандартній формі

                                     

Помножуємо ліву і праву частину виразу (1.20) на L, тоді маємо

                                                                                     

        де

1.2.5 Дві однакові ланки з резистором і конденсатором включені послідовно. Записати диференціальне рівняння. Принципова схема наведена на рисунку 1.7

                               Рисунок 1.7 - Принципова схема пасивної ланки

Рекомендації до розв’язання: використати метод контурних струмів, чи принцип накладання (суперпозиції).

1.2.6 Дві одинакові ланки з резистором і конденсатором включені послідовно. Записати диференціальне рівняння для того випадку, коли можна знехтувати впливом наступної ланки (з R2 – C2) на попередню

 (з R1 – C1). Принципова схема наведена на рис.1.7.

Рекомендації до розв’язання: Прийняти I2=0. Зв’язати U3 з U1, потім U2 з U3 і вилучивши U3, записати диференціальне рівняння відносно координат U1 і U2.

1.3 Практичне заняття 3

Математичні моделі динамічних ланок і САК .

Передатні функції.

Методичні вказівки

Визначення передатної функції виходить з відомого перетворення Лапласа, згідно з яким деяка функція часу f(t) – оригінал – може бути перетворена в функцію комплексної величини p=σ+jω відповідно формулі прямого перетворення

Передатну функцію W(p) представляють як відношення зображень по Лапласу вихідної і вхідної величини при нульових початкових умовах.

Передатну функцію записують так:

                                                             

де  Q(p),P(p) – відповідні оператори.

Відзначимо що передатна функція, як математична модель динамічних ланок і САК, надзвичайно поширена і використовується з метою:

- відображення динамічних властивостей елементів (систем) на

   основі структурних алгоритмічних схем;

- побудови диференціального рівняння (якщо потрібно) шляхом

  формальної заміни символу p=σ+jω на символ  ;

- знаходження комплексної передатної функції (амплітудно-фазової  

  характеристики) і на її основі виразів для побудови частотних

  характеристик, на яких базуються різні методи дослідження

  елементів і систем;

-  застосування математичного апарату, зручного для спрощення

             структурних схем, а також для структурного моделювання.