Стенд для випробувань на міцність корпусних виробів (Економічна частина дипломного проекту)

Страницы работы

Содержание работы

9. Економічна частина

9.1. Оцінка рівня якості стенда

9.1.1. Обґрунтування системи параметрів стенда та визначення відносних показань якості [9]

На підставі даних про утримання основних функцій, які реалізує проектований стенд, вимог замовника до них, а також умов, які характеризують експлуатацію стенда, визначають основні параметри стенда. Система параметрів, прийнята до розрахунків, досить повно характеризує споживчі властивості стенда (надійність, економічне використання ресурсів, рівень стандартизації).

Для визначення величини параметрів якості в балах В по кожному параметру встановлюю його граничні значення (краще, середнє, гірше). Всі ці дані по кожному параметру заношу в таблицю 9.1.

Для кожного параметра стенда будую графічні залежності хворої оцінки параметра від його абсолютного значення (мал.9.1.), використовуючи дані таблиці 9.1.

Таблиця 9.1. Основні параметри стенда

Параметр

Одиниці виміру

Умовні позначення

Абсолютне значення параметра

1

2

3

4

5

6

Працюючий тиск масла   живильної мережі [X ]

мПа

Р

25

20

15

Кількість (max) годин  безвідмовної роботи [X]

ч

t

1000

500

250

Продуктивність [X ]

л/хв

Q

10

8

6

Коефіцієнт випробувань

частинии одиниці

K

0,01

0,5

1

У графіках значення будь-якого параметра оцінюю у балах. Краще значення параметра оцінюється в 10 балів, гірше - в 1 бал.

Відносні (одиничні) показники якості будь-якого параметру q , визначаються за формулами:

q = , (9.1)                                    

або

 = , (9.2)

де Р , Р - числові значення i-го параметра відповідно нової й базової системи.

Формула (9.1) для q використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення параметра веде до поліпшення якості системи й формула (9.2) для  - коли зі збільшенням величини параметра якість системи погіршується.

       

         

Рис. 9.1 Графіки залежностей параметрів стенда в балах від її абсолютного значення.

Визначимо відносні показники якості по кожному параметру:

q =  = 2;                  q =  = 2,5;

q =  = 2;                   q =  = 0,5.

Значення відносного показника якості повинне бути більше одиниці - при поліпшенні показника якості, а менше одиниці при його погіршенні.

9.1.2. Визначення коефіцієнтів значимості параметрів

Значимість параметрів визначаємо методом парного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія, кількість членів якої рівняється непарному числу (у цьому випадку 1 чоловік).

Визначення коефіцієнтів значимості припускає визначення ступеня важливості параметрів шляхом присвоєння їм різних рангів; перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використанні; визначення й оцінка парного пріоритету параметрів; обробка результатів і визначення й коефіцієнта значимості (j ).

Після детального обговорення й аналізу кожний експерт оцінює ступінь значимості параметрів шляхом присвоєння їм рангів. Результати експертного ранжування наведені в таблиці 9.2.

Перед подальшим розрахунком перевіряємо суму рангів по кожному стовпчику, що рівняється , де n - кількість оцінюючих параметрів, n = 4.

Таблиця 9.2. Результати рангування параметрів

Параметр

Ранг параметра за оцінкою эксперта

Сума рангів R

Відхилення ∆

1

2

3

4

5

6

7

X

2

3

4

3

2

3

4

21

3,5

12,25

X

3

2

2

2

3

2

2

16

-1,5

2,25

X

1

1

1

1

1

1

1

7

-10,5

110,25

X

4

4

3

4

4

4

3

26

8,6

72,25

10

10

10

10

10

10

10

70

0

197

У нашім випадку n = 4, а сума рангів дорівнює 10.

Визначення можливості подальшого використання результатів ранжування параметрів для подальшого розрахунку проводять на основі розрахунку узгодженості експертних оцінок. Для цього:

а) визначаю суму рангів кожного показника (по рядах):

R = , де r L - ранг i-го параметра ,визначений 1-м експертом;

N - число експертів.

Похожие материалы

Информация о работе