Теорія організації виробництва. Техніко-організаційний рівень виробництва, страница 7

-  організаційно-управлінський потенціал.

Кадровий потенціал характеризується кількістю і якістю трудових ресурсів, залучених підприємством для здійснення його виробничої діяльності.

Виробничий потенціал підприємства визначається його здатністю виробляти максимально можливий обсяг продукції на основі наявних у його розпорядженні техніки, технології, науково-технічної інформації і природних ресурсів.

Інноваційний потенціал підприємства характеризується його здатністю продукувати інновації і нововведення власними силами чи здобувати їх зі сторони, а також ефективно впроваджувати інновації в практику господарської діяльності.

Організаційно-управлінський потенціалпідприємства характеризується здатністю його системи управління забезпечити стійке положення підприємства на ринку і його економічний розвиток. Організаційно-управлінський потенціал визначається рівнем прогресивності організаційної структури управління підприємством, організацією виробництва і праці, методів і способів управління персоналом.

1.4.2 Класифікація підприємств

Підприємство є складною багатофункціональною системою, що торкається у своїй діяльності цілого комплексу технічних, організаційних, соціальних і економічних аспектів. Це обумовлює застосування безлічі підходів і критеріїв при класифікації підприємств. У економічній літературі використовуються такі класифікаційні ознаки: ціль діяльності; відношення до власності підприємства; форма власності; форма господарювання; види діяльності; сфери господарювання; ступінь підпорядкованості; розмір підприємства; матеріально-інформаційна сфера діяльності.

1 За цілями діяльності підприємства:

-  комерційні підприємства (основна мета - одержання прибутку);

-  некомерційні підприємства (основна мета – виконання соціальних, екологічних, економічних функцій).

2 За відношенням до власності підприємства:

-  які мають право власності;

-  унітарні (мають права юридичної особи, але не наділені правом власності на засоби виробництва й інше майно підприємства).

3 За формою власності підприємства:

-  приватні (належать окремим громадянам із правом наймання робочої сили);

-  колективні (власники – трудовий колектив, кооператив чи громадська організація);

-  комунальні чи муніципальні (власник – відповідна територіальна громада);

-  державні (засновані на державній власності);

-  зі змішаною власністю (капітал належить підприємцям двох чи кількох країн).

4 За формою господарювання підприємства:

-  сімейні (власник – окрема родина );

-  єдиновладні (власник – одна особа);

-  кооперативні (на правах добровільного об’єднання майна з метою спільної діяльності);

-  орендні (володіння і розпорядження майном на правах договорів оренди);

-  господарські товариства (створюються на основі об’єднання капіталів різних власників).

5 За видами діяльності підприємства:

-  виробничі;

-  сервісні (що надають послуги);

-  консалтингові;

-  посередницькі;

-  адміністративні;

-  суспільні об’єднання;

-  що здають у використання майно (кредит, лізинг, оренда).

6 За сферою господарювання підприємства:

-  промислові;

-  сільськогосподарські;

-  будівельні;

-  транспортні;

-  торгові;

-  наукові і т.д.

7 За ступенем підпорядкованості підприємства:

-  материнські (головні підприємства, що контролюють інші фірми);

-  дочірні, внучаті (адміністративна чи економічна підпорядкованість компаніям більш високого рівня);

-  філії (не мають юридичної і господарської самостійності і діють повністю з доручення головного підприємства під його назвою і керуванням);

-  асоційовані (формально незалежні підприємства, однак залежні від головного підприємства і змушені підкорятися його стратегічним цілям).

8 За розміром підприємства:

-  великі (з кількістю працюючих більш ніж 1000 осіб);

-  середні (з кількістю працюючих від 200 до 1000 осіб);

-  малі (дрібні) (у промисловості і будівництві – до 200 осіб; в інших галузях – до 50 осіб; у науці – до 100 осіб; у галузях невиробничої сфери – до 25 осіб; у торгівлі – до 15 осіб);

-  мікропідприємства (з кількістю працюючих до 10 осіб).

9 За матеріально-інформаційним середовищем діяльності:

-  матеріальні (підприємства, що існують у матеріальній реальності);

-  віртуальні (основою об’єднання фізичних і юридичних осіб є сучасні інформаційні чи комунікаційні технології, наприклад, електронна пошта, Інтернет).

1.4.3 Об’єднання підприємств

Залежно від особливостей організації, управління і контролю формуються різні форми об’єднань.

Корпорація – це акціонерне товариство, що поєднує діяльність кількох фірм для досягнення їхніх загальних цілей. Як юридична особа корпорація несе відповідальність по боргах і податках за всі підприємства, що входять до її складу, і виступає як самостійний суб’єкт підприємницької діяльності.

Трест – форма об'єднання підприємств однієї чи декількох галузей, за якої підприємства, що входять до складу об'єднання, втрачають господарську і виробничу самостійність, а управління здійснюється централізовано.

Концерн – багатогалузевий комплекс підприємств, у якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську самостійність, але є підлеглими єдиному керівництву.

Консорціум – форма тимчасового об’єднання підприємств, створювана з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, що входять до складу консорціуму, зберігають повну самостійність, підкоряючись загальному керівництву тільки в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму.