Оптика: основні формули і приклади розв’язування задач, страница 3

       Кінетична енергія фотоелектрона може бути знайдена за класичною формулою (3), тому що енергія фотона  e1 (8 еВ  ) значно менша, ніж енергія спокою електрона  Ео = 0,51 МеВ.

      Знайдемо                               Vmax =                     (5)

Обчислення дають

Vmax =

2.   Обчислення енергії  g - фотона дає значення

Робота виходу електрона з поверхні срібла (А = 4,7 еВ = 0,75 . 10-18 Дж) значно меньша в порівнянні з енергією g - фотона Е2 , тому можна прийняти, що максимальна кінетична енергія електрона дорівнює енергії фотона Тmax =  e2 = 1,24 МеВ. В даному разі для обчислення  Vmax треба брати релятивістську формулу (4).

.

Врахувавши, що  Т =Тmax = e2, знайдемо

Vmax = 3 . 108

Приклад 8. У результаті ефекту Комптона фотон при зіткненні з e=0,4 електроном був розсіяний на кут J = 90о. Енергія розсіяного фотона                   e2 = 0,4 МеВ. Знайти енергію фотона до розсіювання.

Розв’язання

       Для визначення енергії первинного фотона скористаємось формулою Комптона

                    (1)

 - зміна довжини хвилі фотона в результаті розсіювання на вільному електроні; mо - маса спокою електрона ; с - швидкість світла у вакуумі;  J- кут розсіювання фотона.

Використавши формулу , запишемо довжини хвиль l1 і l2 через енергії фотонів, а домноживши чисельник та знаменник правої частини формули (1) на с, отримаємо

.

Скоротивши на hс, знайдемо енергію фотона Е1 до розсіювання

 

де Ео  = moc2 =0,511 МеВ -  енергія спокою електрона.

Енергію  Е1 обчислимо у мегаелектронвольтах

e1 =

Приклад 9. Пучок монохроматичного світла з довжиною хвилі  l = 663 нм падає нормально на дзеркальну плоску поверхню. Потік енергії в одиницю часу Фе = 0,6 Вт. Знайти : 1)  силу тиску F на поверхню; 2) число фотонів, що падають на поверхню кожну секунду.

Розв’язання

Сила  світлового тиску на поверхню дорівнює

F = P . S,             (1)

де Р – тиск; S –  площа поверхні.

Світловий тиск можна знайти за формулою

                                              ,             (2)

де Ео - енергетична освітленість; c  -  швидкість світла у вакуумі;  r-  коефіцієнт відбивання.

Після підстановки формули (2) у формулу (1) отримаємо

                                                                    (3)

       Сила тиску також дорівнює

                                       (4)

тому що Ее . S = Фе.

     Для дзеркальної поверхні r = 1, після підстановки отримаємо

   2. Добуток енергії e одного фотона на число фотонів n, що падають на поверхню кожну секунду, дорівнює потужності випромінювання, тобто потоку випромінювання Фе = en. Використаємо зв’язок між довжиною хвилі та енергією фотона   і після підстановки отримаємо

                                                  Фе=  hcn/l.

З цієї формули                               

Після обчислення маємо 

Контрольна робота № 4

501. У досліді Юнга відстань між щілинами d =1 мм, а відстань від щілин до екрану рівна 3 м. Визначити: 1) розташування першої світлої смуги; 2) розташування третьої темної смуги, якщо щілини освітлювати монохроматичним світлом з довжиною хвилі  l = 0,5 мкм.

502. На скляний клин вертикально падає монохроматичне світло довжиною хвилі 0,6 мкм. Число інтерференційних смуг, які приходяться на l = 1 см, рівне 10. Визначити заломлюючий кут клину.

503. Пучок монохроматичних ( l = 0,6 мкм) світлових хвиль падає під кутом і = 30о на мильну плівку, яка знаходиться в повітрі. При якій найменшій товщині  d  плівки відбиті світлові пучки будуть максимально ослаблені інтерференцією? Максимально підсилені?

504.  В інтерферометрі Жамена дві однакові трубки довжиною l = 15 см були заповнені повітрям з показником заломлення 1,000292. Коли в одній з трубок повітря замінили ацетиленом, то інтерференційна картина змістилась на 80 смуг. Визначити показник заломлення n2 ацетилену, якщо в інтерферометрі використовувалось джерело монохроматичного світла з довжиною хвилі  l = 0,590 мкм.

505. Визначити радіуси трьох перших світлих кілець Ньютона, отриманих у відбитому світлі, при освітленні системи жовтим полум’ям натрію (l = 0,589 мкм), яке падає на лінзу нормально. Радіус кривизни лінзи     3,6 м. Прошарок між лінзою і пластиною заповнено водою.

506. Для зменшення коефіцієнту відбиття світла від оптичних стекол їх покривають тонкою плівкою речовини з показником заломлення n = 1,22 , меншим ніж у скла. При якій товщині плівки відбиття світла буде рівне нулю? Довжина хвилі світла  0,500 мкм, кут падіння променів 70о.

507. Визначити товщину повітряного прошарку між плоско-опуклою лінзою і плоскою скляною пластиною в тому місці, де знаходиться п’яте світле кільце, якщо спостереження ведеться: 1) у відбитому світлі l= 0,6 мкм, 2) у світлі, яке проходить.

508. На екрані спостерігається інтерференційна картина в результаті накладання променів від двох когерентних джерел ( l =500 нм). На шляху одного з променів перпендикулярно йому помістили скляну пластину (n = 1.6) товщиною  d  = 5 мкм. Визначити, на скільки смуг зміститься при цьому інтерференційна картина.

509. Визначити довжину l1 відрізка, на якому укладається стільки ж довжин хвиль у вакуумі, скільки їх укладається на відрізку l2 = 3 мм у воді. Скільки довжин хвиль монохроматичного світла з частотою коливань n = 5 . 1014 Гц укладається на відрізку l1 у вакуумі?

510. Відстань  d між когерентними джерелами світла рівна 0,5 мм.

Відстань від джерел до екрану рівна 5 м. У жовтому світлі ширина інтерференційних смуг дорівнює 6 мм. Знайти довжину хвилі жовтого світла.

511. На діафрагму з круглим отвором радіусом r = 1,5 мм падає нормально монохроматична хвиля (l = 0,5 мкм). На екрані, віддаленому від діафрагми на 1,5 м, спостерігається дифракційна картина. Темна чи світла пляма буде спостерігатися в центрі дифракційної картини? Визначити радіус другої зони Френеля.