Металургійна промисловість України. Характеристика технологічного процесу виплавки сталі, страница 3

Значенню працюючих до управління виробництвом сприяють також і такі форми, як виробничі збори, профспілкові та господарські активи, технічні наради з окремих питань.

Стисла характеристика технологічного процесу.

Весь технологічний цикл виплавки стали в основних мартенівських печах при скрап-рудному процесі складається з декількох, взаємозв'язаних періодів: заправки печі, завалення шихти, прогрівання шихти, заливки рідкого чавуну, плавлення, доведення (рудного і чистого кипіння), розкислювання і випуску.

Заправка печі під час плавки зношуються ділянки наварювання або набивання укосів, передньої і задньої стін і інших елементів робочого простору, їх відновлюють заправкою обпаленим доломітом або магнезитовим порошком за допомогою заправної машини. Перший раз піч заправляють в період чистого кипіння металу. Заправляються ділянки задньої стінки і укосів, що піддалися дії кислих, низько основних шлаків I періоду плавлення, що оголіли. Другий раз заправку задньої стінки і укосів проводять при випуску металу з печі. В цьому випадку заправляють ділянки, що піддалися дії шлаків і що оголюються при сході металу з печі. Після закриття сталевипускного отвору заправляють ділянку задньої стінки над ним (проти середнього вікна завалення). Для надійного приварювання заправних матеріалів їх наносять на зношені ділянки тонким шаром. Укоси і передню стінку заправляють за допомогою спеціальної «відбивної» ложки. Заправкупроводять при високій температурі в робочому просторі печі і високому тепловому навантаженню. Перед заправкою печі під час чистого кипіння зіштовхують гребінці помилкових порогів (насипаних доломітом або вапняком) у ванну мартенівської печі. Остаточне чищення помилкових порогів здійснюють мульдою на хоботі машини, завалення, при початку завалення сипких матеріалів.

Завалення шихти - рівномірно по всій подині завалюють залізняк Р, починаючиз крайніх вікон завалень, при відкритомустале випускному отворі для забезпечення повноговидалення шлаку з печі, по одній мульді в кожне вікно. Після завалення вказаного шару залізняку і перекриття стале випускного отвору в тому ж порядку завалюють в два шари весь вапняк і з проміжним прогріванням кожного шару протягом 5-7 мін зподальшим перемішуванням завантажених матеріалів за допомогою мульди на хоботі машини, завалення. Потім завантажують решту руди. При такій схемі завалення сипких виходять залізисті первинні шлаки з невисокою основністю (0,6-0,9). На ряду заводів застосовують іншу схему завалення сипких: Р-Р-В-В або Р-В-Р-В, таким чином, верхній шар складає вапняк. Таку схему завалення застосовують, якщо замість руди в завалення дають більш легкоплавкий агломерат А (А-В-А-В). При такому заваленні основність шлаків підвищується до 0,9- 1,1 %, вміст оксидів заліза в них дещо знижується.

Завалення лому починається з легковагого і закінчується ваговитим розрахунком рівномірного розподілу його в робочому просторі печі. Ваговитий лом завантажують ближче до задньої стінки, де вищі температури. У мартенівських печах, що працюють з інтенсивним продуванням ванни киснем, в завалення дають мінімальну кількість залізняку (1-2 мульди на стале випускний отвір), потім на подину завалюють легковагий лом, вапняк з рівномірним розподілом по вікнах, завалень, і після його прогрівання решта металобрухту.

При використанні в завалення неметалічних вуглецевих матеріалів (порошкоподібних коксу і вугілля) з метою зниження витрати чавуну їх завантажують в печі до завалення вапняку або на подину.