Відповіді на екзаменаційні питання № 1-30 з дисципліни "Політологія" (Формування політичних доктрин. Давньоримська політична думка. Екстремістські ідеології), страница 8

Ідеї Локка заклали концептуальні основи ліберальної парадигми політичної думки Нового часу. Вперше виразно прозвучала теза про те, що “соціального миру” можна досягти за рахунок не тоталітаризації державної влади, а її внутрішньої диференціації та самообмеження. Обгрунтовує встановлення обмеженої монархії


15.Ідеалом державного устрою для Макіавеллі є сильна, жорстко централізована республіка, де володарюють представники народу (буржуазії) та виборний глава держави, який, враховуючи негативні людські якості, може використовувати для об’єднання суспільства будь-які засоби, в тому числі аморальність, жорстокість (“мета виправдовує засоби”). Але Макіавеллі бере до уваги законність будь-якої мети. Єдиною метою, що може виправдати аморальні засоби, є створення і збереження держави. Відрив вчення М. від істинного контексту породив так званий феномен макіавеллізму – своєрідного образу політичної діяльності, котрий заради досягнення власної мети використовує будь- які засоби. Сам М. Так характеризує суть свого вчення: “У моїй оповіді не було ані прагнення приховати безчесну справу під благодійною личиною, ані навести тінь на похвальне діяння”


16.У вченні Ш. Л. Монтеск’є суспільство і держава чітко розмежовуються, утворення держави розглядається як об’єктивний процес. Суспільний договір трактується як акт прийняття основних законів держави, що регулюють стосунки між народом і правителями. Головна мета держави – правове розв’язання суперечностей між людьми і суспільними групами. Якщо громадянин не підкоряється вимогам правопорядку, держава має право застосувати силу. Виділяє помірні, де стосунки між громадянами і правителями базуються на правових нормах (монархія, аристократія, демократія) і непомірні, де влада сконцентрована в руках однієї особи чи органу і здійснюється свавільно (деспотія) форми праління. Характеризуючи республіканське і монархічне правління, зазначає, що за республіканського правління верховна влада перебуває в руках народу чи його частини, республіка ж може бути аристократичною чи демократичною, а при монархічному правлінні править одна людина з допомогою встановлених законів. Монархія спирається на честь, республіка – на доброчесність, деспотія – на страх.

У моделі держави обгрунтовується ідея конституційного правління. Вільна держава базується на принципі розподілу влад. Щоб гарантувати безпеку громадян і забезпечити їм політичну свободу, встановити правове регулювання стосунків між державою і громадянами, слід розділити законодавчу, виконавчу і судову влади. Розподіл влад і компетенцій кожної нерозривно пов’язаний із конституцією держави.


17. Национально-государственное направление в украинской политической мысли, которая основывалась на идее безусловного признания права каждой нации на автономию и государственную независимость, наиболее полно проявилась в исследованиях С. Днистрянского, В. Старосельского, О. Бочковского.

С. Днистрянский был уверен, что в основе общественных связей лежат исторически утвердившиеся традиции определенного народа и государства. Он считал, что в Украине развитие общественной жизни происходит так, как и в Западной или Средней Европе: весь общественный строй опирается на семью, род, племя; еще в родовой общественной организации виделись ему основы будущей государственной власти; каждый род возглавлял князь, который избирался всеми его членами. Однако в отличие от племен Западной Европы, где государства часто формировались путем завоеваний чужих земель, украинское население постоянно проживало на своих собственных землях. С. Днистрянский, как и М. Грушевский, относит первое украинское государство к периоду Киевской Руси.

Второе украинское государство (во времена Б. Хмельницкого), по мнению Днистрянского, возникло иным, не общепринятым путем, а благодаря сопротивлению народа (казачества прежде всего) экономическому крепостничеству со стороны Польши или крымских татар. Это государство было создано исключительно для обороны. Важным моментом его создания были причины не внутреннего, а внешнего характера.