Можна сказати, що перехід у нове століття став для ринку САПР переломним моментом. У такій ситуації на перший план вийшли дві основні тенденції — поглинання компаній і пошук нових напрямків для росту.
1.2 Огляд машинобудівних САПР
Основними вимогами до промислового виробництва є скорочення строку виходу продукції на ринок, зниження її собівартості й підвищення її якості. Виконати ці вимоги неможливо без широкого використання методів і систем автоматизованого проектування, технологічної підготовки виробництва й інженерного аналізу (CAE/CAD/ Cam-Систем).
Історію САПР у машинобудуванні часто розділяють на кілька етапів. На першому етапі (до кінця 70- х років) був отриманий ряд науково-практичних результатів, що довели принципову можливість автоматизованого проектування складних промислових виробів, пізніше призвівши до широкого використання в геометричнім моделюванні нерівномірних раціональних B- Сплайнов (NURBS), запропонованих К.Весприллом. Моделюванню кривих і поверхонь будь-якої форми були присвячені роботи П.Безьебезе виконані на рубежі 60-70- х років минулого століття.
Можливості систем на першому етапі значною мірою визначалися характеристиками наявних у той час досить не розвинених графічних апаратних засобів. Переважно використовувалися графічні термінали, що підключаються до мэйнфреймам, у якості яких застосовувалися комп'ютери компаній IBM і CDC, або до МІНІ-ЕОМ типу PDP/11. По даним Dataquest на початку 80- х рр. вартість однієї ліцензії CAD-системи доходила до $90000.
На другому етапі (80-і роки) з'явилися й почали використовуватися графічні робочі станції компаній Intergraph, Sun Microsystems з архітектурою SPARC або автоматизовані робочі місця на комп'ютерах VAX від DEC під керуванням ОС Unix. ДО кінця 80- х років вартість CAD- Ліцензії знизилася, приблизно, до $20000. Тим самим були створені передумови для створення CAD/CAM/ CAE-Систем більш широкого застосування.
На третьому етапі (починаючи з 90- х років) бурхливий розвиток мікропроцесорів привів до можливості використання робочих станцій на персональних ЕОМ, що помітно знизило вартість впровадження САПР на підприємствах. На цьому етапі триває вдосконалювання систем і розширення їх функціональності. Починаючи з 1997 р., робочі станції на платформі Wintel не уступають Unix- Станціям за обсягами продажів. Вартість ліцензії знизилася до декількох тисяч доларів.
Четвертий етап (починаючи з кінця 90- х років) характеризується інтеграцією CAD/CAM/CAE-систем із системами керування проектними даними PDM і з іншими засобами інформаційної підтримки виробів
Прийнято ділити CAD/CAM-Системи по їхніх функціональних характеристиках на три рівні (верхній, середній і нижній). В 80-і роки й на початку 90- х такий розподіл ґрунтувався на значній відмінності характеристик використовуваного для САПР обчислювального встаткування. Апаратною платформою CAD/ Cam-Систем верхнього рівня були дорогі високопродуктивні робочі станції з ОС Unix. Така техніка дозволяла виконувати складні операції як твердотільного, так і поверхневого геометричного моделювання стосовно до складальних вузлів з багатьох деталей. CAD-системи нижнього рівня призначали тільки для автоматизації креслярських робіт, що виконувалися на неефективних робочих станціях і персональних комп'ютерах. У міру поліпшення характеристик персональних комп'ютерів вдавалося створювати порівняно недорогі системи з можливостями параметричного й асоціативного 3D-Моделювання. Такі системи стали відносити до CAD/CAM-систем середнього рівня. Сьогодні розподіл CAD/CAM-систем на САПР верхнього, середнього й нижнього рівнів ще зберігається, хоча й страждає очевидною нечіткістю.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.