Проектування технологічного плану ділянки по обробці деталі «Вал 150.37.104» з річною програмою випуску 110 тис. штук

9.ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПЛАНУ ДІЛЯНКИ

9.1 Розрахунок потрібної кількості устаткування

Метою випускного проекту бакалавра є розробка механічної ділянки по обробці деталі «Вал 150.37.104» з річною програмою випуску 110 тис. штук.  Розроблення ділянка повинна забезпечувати масовий тип виробництва, тому обладнання будемо розташовувати у безперервно-потоковій лінії. Для такого типу ліній кількість верстатів для кожної операції визначають по такту випуску деталей, шт:

 де:

 – штучний час обробки на даній операції, хв;

t - такт випуску деталей з лінії, хв.

В свою чергу, такт випуску деталей з безперервно-потокової лінії:

 де:

– дійсний річний фонд часу верстата, год;

 – річна програма випуску деталей, шт.

Таким чином, кількість верстатів для кожної операції:

Далі розрахункова кількість верстатів округляється до найближчого більшого числа, та розраховується коефіцієнт завантаження верстата:

 де:

– прийнята кількість верстатів для даної операції, шт.

Потрібно порівняти коефіцієнти завантаження розрахований  з середнім , і якщо  то потрібно перерахувати потрібну кількість верстатів  з урахуванням коефіцієнту використання :

,

Результати розрахунку зводимо у таблицю 9.1 та будуємо графік завантаження обладнання – рисунок 9.1.

Таблиця 9.1 – Результати розрахунку необхідного обладнання

9.2 Описання й обґрунтування технологічного планування ділянки

Планування дільниці виконуємо в масштабі 1:100. Планування починаємо з нанесення сітки колон.

Приймаємо сітку колон 12x24 м і розмір колони 0,4х 0,6 м.

Верстати в цьому випадку раціонально розташувати з обох сторін транспортної лінії, тому що при іншому плануванні довжина дільниці буде вище припустимої довжини 70 м.

Характерні відстані між стінками: для дрібних верстатів — 0,7 м, для середніх — 0,9 м, для великих — 1,5 м.

При багатоверстатному обслуговуванні приймаємо стандартну відстань між дрібними й середніми верстатами — 1,5 м, між великими — 1,8 м.

Відстань від найбільш виступаючої частини верстата до транспортної лінії не менш 0,8 м, до границі дільниці — не менш 0,4 м.

По всій дільниці до операцій, де є необхідність у збиранні стружки, проходить підземний канал для транспортування стружки. У кожного робочого місця (при багатоверстатному обслуговуванні один або кілька верстатів) є люки для збирання стружки. Канал виходить на центральний канал транспортування стружки всього цеху, що виходить до місця збору стружки, звідки вона вивозиться автотранспортом.

На дільниці є підведення стисненого повітря тиском 0,4 МПа.

З обох сторін дільниця обмежена проїздом, шириною 4,5м.

Деталь із місця зберігання заготовки подається на ланцюговий транспортер транспортним робітником і далі надходить на фрезерну операцію. Далі деталь по транспортеру переміщається від операції до операції. Після остаточної обробки деталі проходять через мийну машину й попадають на контрольний стіл ВТК. Перевірені придатні деталі встановлюють на місце розташування готових деталей, звідки вони вивозяться електрокарами на складальну дільницю.

Всі дані, що отримані при плануванні дільниці заносимо в табл. 9.2.

Таблиця 9.2 —Показники, що отримані при плануванні дільниці