Модернізація автомобільної техніки для очищення і поливу автодоріг (Розділ 9. Цивільна оборона)

Страницы работы

4 страницы (Word-файл)

Содержание работы

 9   Цивільна оборона

Рятувальні й невідкладні аварійно-відбудовні роботи виконуються з метою порятунку людей і надання їм медичного й іншого видів допомоги, локалізації аварій і створення умов для наступного проведення відбудовних робіт.

Прокладання маршрутів руху й будова проїздів по заваленій території, під'їздів до об'єктів народного господарства є одним з найважливіших видів робіт у вогнищі поразки.

На основі вивчення характеру розміщення об'єктів на території міста, накреслення вуличної мережі, забудови вулиць і можливого характеру завалів на вулицях і території об'єктів заздалегідь повинні бути намічені найбільш імовірні траси проїздів.

Проїзди по їхній важливості й інтенсивності руху по них можна умовно підрозділяти на магістральні й бічні.

Магістральні проїзди слугують для введення формувань ЦО у зону ураження й евакуації постраждалого населення. Магістральні проїзди будують, як правило, по широких прямих вулицях загальноміського призначення. Ці проїзди влаштовуються звичайно для двобічного руху шириною 6,0 – 6,5 м і повинні мати безпосередній вихід на зовнішні дороги. На окремих ділянках, де по характеру завалів проїзд для двобічного руху прокласти дуже складно або неможливо, можуть бути прокладені два одноколійних проїзди шириною по 3,0 – 3,5 м кожний, для чого можуть бути використані й паралельні головної магістралі вулиці.

Бічні проїзди слугують для підходу окремих формувань до об'єктів


народного господарства й ділянкам рятувальних робіт. Вони прокладаються по другорядних вулицях, смугам зелених насаджень і іншим ділянкам міської території, що  найменше завалюються. Бічні проїзди можуть улаштовуватися для однобічного руху шириною 3,0 – 3,5 м, однак у цьому випадку необхідна передбачити роз'їзди шириною до 6,0 – 6,5, довжиною 12,0 – 16,0 м через кожні 200 – 250 м.

Основні вимоги до магістральних і бічних проїздів по завалах наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 Вимоги до магістральних  і бічних проїздів по завалах

Проїзд

Ширина, м

Максимальний ухил, град

Максимальна різниця суміжних ухилів при профілі

Мінімальний радіус поротий, м

поздовжній

поперечний

увігнутому

опуклому

Магістральний

6,0 – 6,5

0,10 – 0,15

0,04 – 0,05

0,3

0,3

15

Бічний

3,0 – 3,5

0,15 – 0,20

1,1

0,3

0,4

10

Для забезпечення руху по проїзду як гусеничних, так і колісних машин зі швидкістю 10 – 15 км/ч необхідно дотримувати певних вимог до проїздів (табл. 9.1).

Поздовжній профіль проїзду визначається максимально припустимим поздовжнім уклоном і максимально припустимими різницями суміжних ухилів на опуклих і ввігнутих ділянках. Довжина ділянок з максимальними ухилами не повинна перевищувати 15 – 20 м.

Максимально припустимі ухили для пропуску колісної техніки повинні бути в межах 15°. Не можна допускати різких перегинів поздовжнього профілю. На поверхні проїзду не повинне бути перешкод вище 20 –  25 см.

Поперечний профіль проїзду по завалу характеризується поперечним уклоном, що за аналогією з кар'єрними дорогами становить 0,04 - 0,05. Поперечний ухил характеризує стійкість автомашин при русі по проїздах у завалах.

Вимоги до проїздів для пропуску гусеничних машин можуть бути трохи знижені, а отже, і трудомісткість підготовки проїздів для гусеничних машин менше, ніж для колісних. Тому доцільно підготувати в першу чергу колії, що забезпечують проїзд до об'єктів робіт гусеничної техніки, а потім удосконалити проїзди для забезпечення пропуску колісних машин і руху автотранспорту.

Черговість і строки виконання інженерних робіт у вогнищі ядерної поразки залежать від характеру руйнування будинків і споруджень, пожежної обстановки, ступеня радіоактивного зараження місцевості й часу можливого перебування людей у притулках.

У першу чергу виконуються роботи, зв'язані з порятунком людей, наданням першої медичної, першої лікарської допомоги й евакуацією з вогнища поразки людей, потрапивших у зону поза захисними спорудженнями, у частково зруйнованих і збережених будинках, під завалами, а також роботи із запобігання виникнення й локалізації пожеж і вторинних вибухів. При локалізації й гасінні пожеж необхідно виконати роботи з вимикання працюючих електродвигунів, насосів, перекриттю трубопроводів, що живлять палаючі установки.

При прокладанні проїздів у завалах, що утворилися при руйнуваннях комунікацій, можуть виконуватися роботи з підйому трубопроводів на тимчасові естакади й будівництву переїздів через завали. При розчищенні проїздів можуть виконуватися роботи, пов'язані з відведенням води на ділянках можливого затоплення від руйнувань водопровідних або каналізаційних мереж і гідротехнічних споруджень. Роботи з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, технологічних трубопроводах і установках проводяться шляхом відключення зруйнованих і ушкоджених ділянок трубопроводів і агрегатів. У результаті руйнування міської й промислової забудови у вогнищі ядерної поразки деякі захисні спорудження будуть зруйновані або ушкоджені, у частини захисних споруджень виявляться заваленими входи й аварійні виходи, у деяких захисних спорудженнях можуть бути забиті уламками повітрязабірні отвори або ушкоджена фільтровентиляційна система. У таких захисних спорудженнях люди будуть мати потребу в терміновій подачі повітря й медичної допомоги.

Повітря в завалені притулки може подаватися через повітрязабірні отвори (після розчищення їх від завалу), через отвір, вирізаний (просвердлене) у полотні вхідних дверей, а також через отвори, пробурені в стіні або перекритті притулку.

При откопуванні й розкритті завалених захисних споруджень може знадобитися виконання наступних робіт: пристрій під'їзду до притулку й підготовка робочих площадок поблизу його для розгортання компресорних і електричних станцій, установки кранів і екскаваторів, откопування завалених входів і оголовків аварійних виходів, відриву приямка в стіни притулку, пробивання прорізів у перекриттях і стінах притулку або вирізання отворів у захисних дверях. У місцях провадження робіт укріпляють або руйнують конструкції будинків, що загрожують обвалом.

Пошук і порятунок людей, що потрапили під завалами зруйнованих будинків, починаються відразу ж у міру уведення формувань ЦО у вогнище поразки.

Откопування потерпілих з-під завалів виконується вручну, а також за допомогою засобів малої механізації (лебідки, домкрати, талі й ін.) і автокранів з великим вильотом стріли шляхом розбирання завалу зверху, проходки горизонтальної (похилої) галереї, вертикальних шахт або пробивання прорізу в стіні із сусіднього приміщення.

Головним призначенням розроблюваної техніки є вологе прибирання сміття с автомобільного шляху у кузов. За своїм призначення ця машина може мати доволі широку зону використання.

Похожие материалы

Информация о работе