Методичні рекомендації до виконання дипломних робіт для студентів фінансових спеціальностей, страница 14

При формулюванні визначення не слід змішувати економічні категорії і поняття. Поняттями називаються такі смислові побудови, що відносяться до класу, до групи однорідних речей. Від поняття менш загального можна переходити до більш загальних понять. Але ця операція узагальнення може тривати не до нескінченності. Існують економічні поняття, до яких операція узагальнення застосовуватися не може, оскільки не існує більш широких понять. Такі поняття називаються категоріями. Таким чином, категорія – це поняття, що не може бути узагальнене. Прикладами категорій є: «гроші», «кредит», «фінанси», «заробітна плата» тощо; прикладами понять є «кредитна організація», «банк», «бухгалтерський рахунок».

У дипломних роботах уточнюються і формулюються визначення саме понять, а не категорій. Це пов'язане з тим, що вивчення категорій представляє високий рівень абстрагування, що характерно для робіт здебільшого наукового спрямування, наприклад для дисертацій.

Для з'ясування сутності поняття достатньо часто застосовується поділ цього поняття за одним або декільком критеріїв. При подіді повинні бути виконані наступні правила логіки: відповідності, одиничності критерію, винятковості, безперервності.

Правило відповідності поділу означає необхідність перерахування всіх виглядів поділу поняття. Наприклад, несоразмерно поділяти ринкові суб'єкти на юридичних осіб і державу. В даний поділ необхідно додати ще і фізичних осіб.

Одиничність критерію означає, що поділ можливий у даний момент тільки за одним критерієм. Наприклад, помилково поділяти розрахунки на готівкові, безготівкові, та з використанням пластикових карток. При такому поділу використовуються два критерії: перший – види грошей, за допомогою яких погашаются грошові зобов'язання (готівкові і безготівкові), і другий – використання спеціальних засобів при здійсненні розрахунків.

Винятковість поділу означає, що його елементи повинні виключати друг друга. Це правило логічно випливає з попереднього. Наприклад, невірним є поділ банків на банки: 1) що мають ліцензію на право здійснення валютних операцій; 2) що мають генеральну ліцензію; 3) з участю іноземного капіталу; 4) з капіталом до 10 млн. грн.; 5) з капіталом від 10 до 20 млн. грн.; 6) з капіталом понад 20 млн. грн. Ясно, що при такому поділу банк, що має генеральну валютну ліцензію і величину капіталу в 20 млн. грн., повинен бути врахований в першій, другій і п'ятій групах. Такий поділ буде запутывать дослідження.

Безперервність означає, що в процесі поділу необхідно переходити до найближчих видових понять, не пропускаючи їх. Наприклад, невірним буде поділ розрахунків на готівкові, платіжними дорученнями, по інкасо, акредитивами, чеками. Ці розрахунки слід було поділити на готівкові і безготівкові, а після цього вже проводити поділ безготівкових розрахунків.

В кінці кожного підрозділу слід формулювати висновки (2-3 абзацу) по суті викладеного матеріалу. Висновок повинен логічно завершувати проведені міркування і являти собою абстрактне вираження будь-якої тривкої закономірності між явищами. Як аргументи, що обґрунтовують висновки, використовуються посилання на праці зарубіжних і вітчизняних економістів, нормативні документи, логічні міркування, результати обробки статистичних даних. Зазвичай висновки починаються оборотом «Таким чином», «Отже» тощо, після цього формулюється зміст самих висновків.

Практика показує, що багато студентів, одержуючи важливі результати, часто «забувають» викласти ці результати у висновках, а після цього – і на захисті роботи. Або навпаки, формулюють висновки без достатнього їх обґрунтування в тексті.

При формулюванні висновків необхідно дотримуватися деяких правил. По-перше, висновки повинні бути нетривіальними (висновок: «Товар – це продукт праці, призначений для продажу або обміну», по-видимому, і так є очевидним). По-друге, в якості висновків слід формулювати отримані в даному підрозділі кінцеві результати, а не проміжні. По-третє, при формулюванні висновків недоцільно наводити ті положення, що не важливі для викладення наступного матеріалу і не випливають з мети роботи. По-четверте, висновок не можна підміняти декларацією про результати виконаної роботи («розглянуто», «проаналізовано», «вивчено» тощо. По-п'яте, висновки повинні бути стислими і в стислому вигляді містити виконані в ході написання підрозділу міркування.